Жития довге, якщо воно повне. Вимірюємо його вчинками, а не часом Оповідання

Відповідь:

Ми не можемо побачити час, але саме за до його ми вимірюємо наше життя. Виходить, що час існує, хоч його не можна взяти руками, стиснути або розтягнути за власним бажанням.

Іноді нам здається, що час іде так повільно! Наприклад, коли чекаєш кінця уроку. А веселий день, повний розваг, скінчується так швидко!

Важко повірити, що години та хвилини завжди однакові.

Вважається також, що ми не можемо керувати часом. Наприклад, я не можу повернутися в учорашній день та відповісти на минулому уроці краще, ніж я відповів тоді. Або помандрувати у середньовічну Англію та поспілкуватися там з лицарями.

Та епоха уже минула, її не можна повернути.

Але все одно я можу володіти часом, хоча б частково. Можна запланувати свої справи, зробити графік та встигнути все, що потрібно. Тоді час буде проведений корисно: у навчанні, спорті, читанні книжок тощо.

А можна згаяти його на якісь непотрібні заняття. Люди часто бідкаються, що їм не вистачає часу, а самі витрачають його на плітки, пусті розваги. Хтось дивиться по телевізору все підряд, а хтось кожного дня з головою поринає в компютерні

ігри.

Всі люди відчувають цінність хвилин та секунд коли, наприклад, чекають “Швидку до викликану до хворого. Або коли на місце пожежі спішать працівники МНС. Людина також цінить час, коли запізнюється на потяг, не встигає щось зробити. Іноді не вистачає якоїсь найменшої хвилини! От якби забрати цю хвилину в того, хто її змарнував та передати тому, кому вона потрібна!

Але, на жаль, так не буває.

Всі ми маємо памятати про цінність часу! Адже він нам даний один раз для нашого життя, й іншого не буде. Тому час треба берегти та витрачати тільки на те, що має сенс.

Пояснення:

Командир Оренбурзького корпусу, певно побоюючись неприємностей за малюнки Шевченка, виконані для експедиції, запитує офіційно шефа жандармів Орлова, чи можна дозволити Шевченкові малювати під доглядом начальства. Орлов запитав про це царя, але цар не дав дозволу. Певно, з тих причин, коли Бутаков здав до штабу всі матеріали і альбом берегових видів Аральського моря, зроблений Шевченком, альбом та малюнки не були долучені до справи, тому що автор їх був політичним в’язнем, і Шевченко подарував їх офіцерові Карлові Герну в Оренбурзі, в домі якого жив і з яким був у добрих взаєминах.

Основні правила поведінки, прийняті суспільством, називаються етикетом. Ці правилп просто, їх неважко запам’яти, але головне - не забувати застосовувати їх у повсякденному житті.

— Основне правило можна сформулювати так: переваги мають: жінки — перед чоловіками, старші — перед молодшими, інваліди або хворі — перед здоровими, начальники — перед підлеглими. Вони вирішують, чи починати з ким-небудь розмову, першими заходять до кімнати і т. д. При знайомстві чинять навпаки: спочатку називають дівчині ім’я хлопця, старшому — ім’я молодшого, начальнику — ім’я підлеглого.

— Багатьох дуже поширених поганих звичок необхідно позбуватися. Наприклад, чоловікові недозволено курити в присутності жінки без її дозволу.

— Поганою ознакою вважаються погано доглянуті руки. Нігті мають бути не дуже короткими. Обгризати нігті — неприпустимо. Безумовно, вони повинні бути завжди чистими, але чистити нігті у товаристві просто непристойно, як і довбатися у вухах.

— У багатьох є звичка розчісувати волосся, перебуваючи у товаристві інших. Але розчісувати волосся, перебуваючи у товаристві інших людей, це верх непристойності, особливо за столом!

— Погана звичка — прочищати ніс, голосно сякаючись, коли знаходишся у товаристві. Якщо вам конче необхідно висякатися, то виберіть підходящий момент, відверніться убік. Мабуть, зайве нагадувати, що носову хустку можна використовувати лише чисту.

— Негарно ходити похмурим або заглибленим у роздуми. Не показуйте на людях свого поганого настрою. Привітний погляд прикрашає будь-яке обличчя.

— Під час розмови не штовхайте «по-дружньому» для певності свого співбесідника ліктями. Не поляскуйте співбесідника «ніжно» по плечу. Не хапайте за рукав чи ґудзик. Ведучи розмову, не жестикулюйте, не бризкайте слиною — це непристойно і негігієнічно. Недоречний і голосний сміх, що привертає увагу.