Підібрати слово до схеми -0 =: 0 на перший склад наголос

  можна  використати  слова  (  зілля  та рилля  ).  у другому слові наголошений другий  склад.

осінь. різнобарвна, розмаїта. спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. восени красиво. листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.

у середині осені з’являється  чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.

всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. після дощу в лісі багато грибів. на кущах спіють ягоди. у садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! воно солодке і пахуче, дуже смачне.

осінь часто непогожа. за густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.

буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. збирають урожай в полях, садах, городах. потім прибирають сухе листя у дворах і на вулицях. голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ. холоднішає. люди все більше поспішають сховатися в будинках і квартирах. з прощальними криками відлітають у вирій птахи. відчувається, що скоро настане зима

Як краса врятувала берізку одного разу посадили великий новий ліс: дуби, липи, берест. росли саджанці повільно, а бур’яни між ними – швидко. не давали вони маленьким деревцям вирости, піднятися. не знали люди як бур’янів позбутися. от і старший лісник порадив посадити поміж дерев берізки. вони, мовляв, ростуть швидко і знищать бур’яни, бо залишать їх без сонця. так і зробили. через кілька років підросли берізки, знищили геть усі бур’яни, але й іншим деревам не давали росту, заступали їм сонце. вирішили зрубати берізки.  був ясний, сонячний вересневий день. послали бригаду лісорубів. берізки з білими стовбурами, золотистими листочками на тлі яскраво-синього неба були такими гарними! зупинилися лісоруби, завмерли від краси. не піднялась рука з сокирою вчинити розправу над деревами. розміркували, що можна інші деревця пересадити на окремі ділянки. і досі росте білокорий березовий гай, даруючи людям насолоду. гарна береза, та все ж наймальовничіша вона восени, коли кожний її листочок виблискує, наче виграє на сонці. недаремно ж кажуть «золота береза».