14. Без знака м’якшення на місці пропуску треба писати всі слова в рядку А україн..ський, стежин..ці, бас..кий Б нян..чити, камін..чик, русал...чин В ковз..кий, тон..ший, голубон..ці Г брин..чати, плас..кий, дев’ят..сот Д гребін..чик, т..мяний, уман..ський 15. Подвоєні літери на місці пропусків треба писати в усіх словах рядка А бездоган..ий, вікон..ий, шален..ий Б юніст..ю, туман..ий, гарбузин..я В попідвікон..ю, вітрян..ий, навман..я Г узбереж..я, безнастан..о, невблага́н..ий Д багатовод..я, обітован..ий, бездоган..ість 16. Літеру і треба писати на місці пропуску в усіх словах у рядку А віднин.., по-українськ.., по-латин.. Б восен.., навесн.., трич.. В позаоч.., угор.., надвор.. Г догор.., опівноч.., двіч.. Д по-людськ.., уноч.., настрож..

14. А
15. Г
16. В
Удачи!!

Живий куточок Твір-описВлітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. Я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. Дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. Але один день у мене залишився в пам’яті. Моя подруга Олена запропонувала сходити в Палац для дітей і подивитися «Живий куточок». В порівнянні із задушливими вулицями міста Палац для дітей здався нам раєм. Перше, що я побачила, – це акваріуми з незвичайно красивими рибками. їх різноколірна луска переливалася всіма барвами веселки.Рибки підпливали до скла і дивилися на нас, беззвучно відкриваючи роти, потім раптом різко спливали в глиб акваріума, витончено виляючи хвостами і плавниками. Краса рибок, їх плавні рухи привели мене в стан спокою і утихомиреності. Але тут мій погляд впав на крокодила. Його очі здалися мені сумними.   Ми з подругою пішли далі. У іншій кімнаті були різні тварини і птахи. Крупна і різноколірна папуга щось обурено кричав при наближенні людей. Тут же була мавпа, яку теж турбувало наближення людей, вона голосно кричала. Решта мешканців куточка спокійно реагувала на нас. Товстенькі морські свинки крихітні хом’яки давалися в руки, їм подобалося, коли їх гладили. Ми вийшли з Палацу для дітей, і день здався мені не таким нудним. Спілкування з тваринами принесло велике задоволення. Відчуття спокою і втихомиреності не покидало мене весь день. І досі я часто згадую свої відвідини «Живого куточка».

Мені доводилося гати багато явищ. 

   Восени любить впасти перший сніг. Потішить дітвору і тут же розтане. Пригадую рідкісне явище – блискавку одного зимового дня. Стрімко налетіли темні хмари. Блискавиця освітила білу землю. Навздогін прогуркотів голосно грім. І побігла вона далі, забираючи із собою страх. Через деякий час погода знову стала сплячою та доброю.

  Не один раз бачив, що у морозний ранок поверх снігу утворюється льодова кірка, тому він хрустить під ногами. У теплу погоду нога провалюється у м’яке снігове покривало.

  Явищ є багато, усі вони дуже різні, тому їх доводиться часто гати.