1. Укажіть рядок прислівників, від яких можна утворити ступені порівняння: А радісно, високо, помалу, тихо; Б низько, красиво, легко, заново; В погано, близько, складно, тепло; Г темно, глибоко, опівдні, весело. 2. Разом треба писати всі прислівники в рядку: А без/упину, зо/зла, зі/споду; Б по/польськи, на/вхрест, по/тиху; В на/гору, з/середини, по/іншому; Г до/щенту, на/весні, з/рання. 3. Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника в рядку: А глибоко — глибше — найглибоко; Б добре — краще — якнайкраще; В повно — повше — найповно; Г дорого — дорогіше — найдорогіше. 4. Укажіть рядок, у якому всі прислівники пишуться окремо: А одним/єдине, без/відома, на/весну, до/сьогодні; Б час/від/часу, одна/по/одній, без/упину, на/гора; В з ранку/до/вечора, не/сьогодні/завтра, де/небудь, по/закону; Г сам/на/сам, вряди/годи, на/льоту, до/побачення. 5.Утворити усі можливі форми ступенів порівняння прислівників легко, мало. ( ) 6.Записати слова, знявши риску. ( ) Зо/зла, де/небудь, в/двічі, що/най/сильніше, без/кінця, дарма/що, час/від/часу, поза/торік, яко/мога, по/перше. 7. Укажіть правильне визначення прийменника. А Прийменник — незмінна службова частина мови, що надає реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм. Б Прийменник — незмінна повнозначна частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів речення. В Прийменник — незмінна службова частина мови, що вживається для зв’язку частин складного речення. Г Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні. 8. Укажіть рядок, у якому всі прийменники похідні. А Для, над, через, без. Б Поряд, край, з-за, посеред. В Від, поміж, на, круг. Г Попід, близько, до, по. 9. Усі прийменники пишуться через дефіс у рядку: А (з)під, (по)серед, (по)між, (по)під; Б (з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за; В (з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід; Г (до)вкола, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля. 10. Укажіть речення, у якому сполучник служить для поєднання однорідних членів. А Шосейний шлях пролягав полями через ліски і зарослі, бори і непролазні хащі (Ю. Збанацький Б Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара, або пролітала пташина, або ширяв над річкою шуліка, зірким оком вишукуючи здобич (А. Шиян). В Уже останній коник степовий затих, і вітер ліг на луки спати (Олександр Олесь). Г Цвіте липа так буйно й розкішна, що все місто плаває в задушливому мареві (Ю. Яновський). 11. Перекласти українською мовою. ( ) Подойти к столу; варенье к чаю; по собственному желанию; по ошибке; товарищ по школе; на протяжении дня; одежда к празднику; ездить по селам. 12. Надписати над кожним словом частини мови. ( ів) Але зараз зовсім забув про нього і опам`ятався лише тоді, коли човен рвонуло вбік, він перевернувся, і холодна вода стьобонула по самі ніздрі, закрутила його, всмоктуючи в чорну глибину. Тимко шалено загрібся руками й ногами, але одежа на ньому намокла і в`язала кожен рух. Човен віднесло течією, так що Тимко вже не мав ніякої надії врятуватися і, напружуючи всі свої сили, почав гребти до берега.

ответ:1 рядок

Объяснение:

бг там все правильно

День! мене звати можна взяти у вас інтервью? --так,звичайно можна. --я вам декілька питань,що стосуються вас. --гаразд   давайте. --скажіть будь ласка ,яка ваша улюблена справа? і подобається багато різних видів спорту.у вільний час від роботи я полюбляю розважитись з друзями. --скажіть ,а ,що вам подобається в спорті? чому саме ви обрали спорт? єте ,як кажуть здоров*я це сила,а завдяки спорту я його зміцнюю та дивлюся на ,що я спроможний.на мою думку взагалі здається,що завдяки спорту можна прожити довше та мати багато сили! --я з вами повністю згодна та зараз не про це.давайте продовжимо наше інтервью? звичайно. --що   на вашу думку головне в житті? мою думку головне це здоров*я без здоров*я нічого людина довго не може робити їй стає сумно та ніяково,що всі грають можуть робити все ,що хочуть ,а ти прикутий до ліжка без здоров*я лежиш та не знаєш ,що робити! правильно! ну наше інтервью дішло кінця.дякую віам за приємну розмову.допобачення! ! вам теж і!

Поспешишь- людей насмешишь. если поторопишься, сделаешь что-л. плохо, неудачно. говорится как совет действовать не торопясь, чтобы не допустить ошибки, промаха и не вызвать насмешек, либо как в поспешности, которая к плачевному результату. пословица собственно , на что указывает ее рифмованный характер. отсюда и отсутствие вариантов. рифмованные пословицы о вреде спешки известны как в , так и в других языках: спех — людям на смех; что скоро, то не споро; польск. ziy pospiech — ludziom па smiech; кем. eile mit weile и т. п. рифмовка в них — способ повышения экспрессивности сказанного. ш — поспешишь — людей насмешишь! спешат-то на , а у нас, слава богу, не горит! (м. салтыков-щедрин. господа голов-левы) . — не так ли, владыка, апостол-то учил, а? вспомни его, должно быть так: а то, глядь, как бы не поспешить, да людей не насмешить. (и. лесков. на краю света) . — если вы видели, что ваше приспособление неудачное.. зачем же так шумно рекламировать? вот и выходит: поспешишь — людей насмешишь. (а. белинский. мост через фонтанку) . мне было стыдно обернуться и взглянуть на наташу. — утром я поспешил.. хотел поскорей выполнить ее просьбу. о, как мудра народная мудрость, которая учит нас: «поспешишь — людей насмешишь! » . но никто не смеялся. (а. алексин. страшная ) . ср. : тише едешь — дальше будешь; поспешность (спешка) нужна только при ловле блох; быстро хорошо не бывает.поспешишь — людей насмешишь. ср. тише едешь, дальше будешь; что скоро, то не споро; вскачь не напашешься; воробьи торопились, да маленькими уродились. —но ведь мне ехать надо, — сказала она [аннинь-ка]. — об том-то я и говорю. потолкуем да поговорим, а потом и поедем. благословясь да богу , а не так как-нибудь: прыг да шмыг! поспешишь — людей насмешишь! спешат-то на , а у нас, слава богу, не горит! салтыков-щедрин, господа головлевы. — а главное: не мешкать, действовать быстро, — сказали в один голос румянцев и чернышев. — совершенно согласен с вами, господа генералы, — кивнул им апраксин. — мы и впрямь во всем поспешаем слишком. а как тут поспешать? . поспешишь — людей насмешишь. шишков, емельян пугачев. и вот где-то, далеко, ночную тишину нарушили особенные, присущие только гусям, предостерегающие переговоры. казалось, опытные, пожилые и старики молодежь: «не торопитесь, успеете, поспешишь — людей насмешишь и еще хуже — жизни лишишься» панферов, волга-матушка река. брызгалов. , вынес чертежи и подал их карлу. — все в сохранности, как было мне препоручено господином бренной. почтенный он зодчий по возрасту и не к лицу б ему спешка. по пословице: поспешишь — людей насмешишь. а то и похуже. форш, михайловский замок. но взмах уже сделан, бутылка [с зажигательной жидкостью] сверкнула в воздухе. а владимир не только зажег свою, но, оказывается, видел и то, что болдырев бросил незажженную. — не торопись, афоня! — крикнул он. поспешишь — людей насмешишь. и. абрамов, рубежи сорок первого. — их, батюшка, не по силе и терпению задумали дело! да разве тут высидишь решение? у нас, сударь, дела лежат полета годов, а то и поболе! оно и лучше вылеживаются. сказано: поспешишь — людей насмешишь! а тут, глядишь, полежат-полежат, а там спорщики поми- рятся, а то и помрут. е. федоров, каменный пояс. а юдин не спешил. еще и еще осматривал он со всех сторон злополучную баночку, счищал с ее стенок какие-то невидимые песчинки. вот уже покончил с измерительным прибором, теперь надо вложить его в стальной цилиндр. и это проделывает он не спеша.. — поспешишь — людей насмешишь. старая поговорка. слыхал я даже, что ее нужно сдать в архив. а мне думается — в нашем деле она еще не состарилась. и. осипов, друзья. — даль: поспешишь — людей насмешишь; михельсон: поспе шить, людей насмешить; соболев: поспешишь — людей насме шишь