Скласти твір на тему « Подорож уві сні»

Я дуже добре пам'ятаю власні сни. Часто вони бувають настільки яскравими й емоційними, що я кілька годин ходжу під враженням. Бабуся каже, що сни є відображенням внутрішнього світу людини. Утім, ніхто не знає і ніколи не дізнається, звідки і як приходять до нас сни.

Я знаю, що існує легенда про Піщаного Чоловічка, здається, вона поширена у країнах Північної Америки. Піщаний Чоловічок дарує людям сни — це такий дух, що приходить вночі до сплячого і сипле на нього чарівний пісок, з якого і народжується сон... У нас подібної легенди немає, але хіба від того сни стають менш чарівними й захоплюючими?

Одного разу уві сні я прокинувся посеред власної кімнати. Тобто це мені наснилося, що я прокидаюся... Усе було, як звичайно, тільки посеред стіни видно було дивні двері, яких насправді немає. Двері були немов із фільму — важкі, дерев'яні, з кованими оздобами та великими ручками. Звісно, вони одразу привернули мою увагу. Я щосили штовхнув їх — і побачив величезне поле. Зелені трави, неймовірний запах літнього ранку, сонце, багато-багато сонця — світло не тільки затопило весь навколишній пейзаж, а й проникло всередину мене. Одне слово, це було відчуття справжнього щастя. Поле і безкрає синє небо — оце й усе, що я бачив навколо. Раптом я побачив посеред неба величезного білого птаха, крила його були значно більші, ніж у звичайних птахів, а пір'я, довге, мов у павлінів, розвівалося на вітрі. Птах був такого сліпучого білого кольору, що боляче було дивитися! Але мені так хотілося роздивитися його зблизька... Тоді я подумав уголос: «От якби його побачити зблизька!» І не встиг я так подумати, як злетів. У повітрі я швидко наздогнав дивну істоту. Ми летіли поруч, і птах, здається, був радий мені... Я заговорив до нього, а він відповів людським голосом: «Щоб говорити зі мною, ти маєш дати мені ім'я!» Я замислився і замовк. Почуття польоту тривало ще деякий час, а потім я раптом прокинувся.

Я розповів свій сон бабусі, вона сказала, що це дуже гарний сон. Я не знаю, з чим це пов'язано, але мені дуже-дуже щастило після цього сну. Проте мені не давало спокою сказане птахом. Яке ж у нього ім'я? Увечері я намалював птаха — такого, яким бачив уві сні. Я довго дивився на свій малюнок, а потім впевнено підписав унизу — Мрія. Птаха звуть Мрією! Щоб звертатися до мрії, бути ближчим до неї, треба дати їй ім'я — тобто уявити її, сформулювати для себе, обдумати. Усе зійшлося.

На жаль, мені більше не снився Птах-Мрія, але я сподіваюся побачитися з ним у реальному житті, тобто втілити свої мрії... Чарівне царство сновидінь ховає стільки загадок, стільки пригод та цікавих місць. Сни все ще лишаються найбільшою загадкою для мене, але й приносять неабияку насолоду. Колись, можливо, я навчуся розуміти та пояснювати сни, як це робить моя бабуся, поки що ж я просто насолоджуюся своїми мандрами цим чарівним царством

Богдан Сильвестрович Ступка - видатний український актор. Це дуже гарний та статний чоловік. Зріст Богдана Сильвестровича - 179 см. У актора квадратна форма обличчя. У нього темне волосся, мудрі карі очі, які наче бачать усе наскрізь. Брови густі, чорні, а губи ніжно-рожеві.

Останні роки свого життя Богдан Сильвестрович носив бороду та вуса. З ними він виглядав дуже мужньо. Волосся його з часом змінило колір - голову вкрила сивина. Але до останніх днів актор виглядав дуже сильним, струнким, підтягнутим чоловіком.

(дай лучший ответ

Свою спадщину — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі — і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.

Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.

Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільними килимами огортають стіни, склепіння і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична постать Оранти. Важко переоцінити художню вартість софійських мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятниками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй первісній красі.

Фрески Софії збереглись менше, ніж мозаїка. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди.

Київська Софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невмируще джерело знань про далеке минулого нашого народу. Нині — це всесвітньо відомий музей.