ВІСІМСОТ:
вісімсот
Родовий восьмисот
Давальний восьмистам
Знахідний вісімсот
Орудний вісьмастами, вісьмомастами
Місцевий на/у восьмистах
СІМДЕСЯТ:
сімдесят
Родовий сімдесяти, сімдесятьох
Давальний сімдесяти, сімдесятьом
Знахідний сімдесят, сімдесятьох
Орудний сімдесятьма, сімдесятьома
Місцевий на/у сімдесяти, сімдесятьох
ПЯТЬ:
п'ять
Родовий п'яти, п'ятьох
Давальний п'яти, п'ятьом
Знахідний п'ять, п'ятьох
Орудний п'ятьма, п'ятьома
Місцевий на/у п'яти, п'ятьох
Объяснение: Пробач, але так мені зручніше. Пробач, якщо є помилка
1. Нема тої корови, щоб телятою не було. (Телятою - жін.рід, однина)
2. -
3. Чорний ворон для своїм вороненят білий (вороненят - чол.рід, множина)
4. Не сподівайся доброго пса з вовченяти (вовченяти - чол.рід, однина)
5. Дарма чіпляти поросяті золотий нашийник (попросяті - середн. рід, однина)
6. Доростуть колись і щенячі зуби (щенячі - чол.рід, однина)
7. Чорний бусол білого буйволиняти не матиме (буйволиняти - чол.рід, однина)
8. Сокіл найбільше шанує свої крила, а людина тішиться ім'ям (ім'ям - сер.рід, однина.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Чому у Росії пісні Івасюка користувалися популярністю
Відповідь:
«Червону руту» вже співав увесь світ.
І, може, саме тієї миті, коли в радіо- чи телепередачі, в кафе чи ресторані, в сільській хатині чи міському парку звучала ця незбагненна мелодія, горло її автора і композитора Володимира Івасюка все тугіше затискував зашморг…
Мине довгих три тижні, львівська міліція опитає чимале число людей, котрі були особисто знайомі з митцем — чи не знає хто, де перебуває композитор? — батько, мати і сестри, як і дівчата, котрим він устиг подарувати чоловічі пестощі, не одного разу втиратимуть непрохану сльозу, з екрана, зі сцени, через супутниковий зв’язок знов і знов звучатиме, немов кличучи свого творця відгукнутися, його «Червона рута», — а він, її автор, напіввисітиме-напівстоятиме (ступня його лівої ноги буде напівзігнута, підошва й каблук упиратимуться в землю, права ж нога буде напівзігнута в коліні) на і біля сімнадцятиметрового бука у Брюховицькому лісі на околиці Львова. Напіввисітиме-напівстоятиме (мертвий, холодний і страшний!), закам’янівши, здавалося, навічно, мов закарбована у віки його «Червона рута».
Пояснення: