Мені доводилося гати багато явищ.
Восени любить впасти перший сніг. Потішить дітвору і тут же розтане. Пригадую рідкісне явище – блискавку одного зимового дня. Стрімко налетіли темні хмари. Блискавиця освітила білу землю. Навздогін прогуркотів голосно грім. І побігла вона далі, забираючи із собою страх. Через деякий час погода знову стала сплячою та доброю.
Не один раз бачив, що у морозний ранок поверх снігу утворюється льодова кірка, тому він хрустить під ногами. У теплу погоду нога провалюється у м’яке снігове покривало.
Явищ є багато, усі вони дуже різні, тому їх доводиться часто гати.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Лише словосполучення наведено в рядку А сусідський будинок, найбільш дешевий, мити підлогу Б свердлити очима, листя шепоче, заснути міцно В теплий день, заснув ліс, хтось із учнів Г свердлити камінь, ліворуч від дороги, багато меду Д дехто з нас, зелене листя, гомонять дерева 2. НЕ ПОТРЕБУЄ редагування словосполучення А наступного разу Б інструктор по плаванню В по власному бажанню Г надіслати по адресу Д п’єса в трьох діях речення А Журавлі вирували, опускалися низько, і їхнє сіро-сизе пір’я кидало на гілля мерехтливі відблиски. Б Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті легенькі хмаринки. В Ще недавно кущ горобини зеленів різьбленим листям, із-поміж якого зоріли кетяги червоних ягід. Г Дрозди-чикотні зникли поміж дерев, а гілля горобини, ставши вільним, явило моєму поглядові якусь дивну голизну. Д За якусь годину нічний вітер зовсім позагонить пасажирів у каюти, у завалені картоплею проходи та салони. 4. Складений підмет ужито в реченні А Над буйним нив’ям висне знайомий перестук. Б Квітка велика, хороша пелюстки свіжі розкрила. В Усі ми на березі моря під гомін прибою поснули. Г У лузі на калину плететься ожина. Д Збирають світлі, золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли. 5. Складений дієслівний присудок ужито в реченні А Він і бровою не повів. Б Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки. В Я хочу в пісню колискову вернутися бодай на мить. Г Багрянцями осені вкрились ліси. Д Стара напнула її мокрим рядном. 6. Складений іменний присудок ужито в реченні А Один з останніх його рейсів був винятковим. Б Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю! В Дівчинка стояла та пекла раків. Г Нехай цвітуть про тебе співи. Д Червона осінь сіла спочивать. 7. Поширеним є речення А Сон рябої кобили все це. Б Магазин збудовано. В Кожен із нас – особистість. Г «Зажурилась Україна» – пісня. Д Ганна накивала п’ятами односкладним є речення А Між лісом і струмком – долонька лугу. Б Вода в струмку біжить по мілкому піщаному дні. В Уже застелено покату покрівлю хати. Г Погожого ранку раптом іній засріблився на кожній травинці. Д І знову – довірливе звіряння, золота розповідь холодних березових чи осикових уст. 9. Неповним є речення А Хліб – багатство і могутність Батьківщини. Б На колючому терні – ягоди круглі й чорні, укриті памороззю. В Бути мудрішим за себе – от завдання. Г Полон – це гірше, ніж смерть. Д Правдою дружити – щастя заслужити. 10. Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено) А Протилежний берег був покритий густим молодим ліском. Б Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата. В Низові луки лівого берега до виднокругу залиті холодною чистою водою. Г Ніч розкинула над селом своє темне всипане зорями шатро. Д Від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер. 11. Тире між підметом і присудком НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ставити в реченні (розділові знаки пропущено) А З ремеслом дружити в житті не тужити. Б Вітряки і вишки символ минулого і сучасного. В Я син лісоруба. Г Ніч криниця без дна. Д Жито символ життя, достатку. 12. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А Усе навколишнє здавалось прекрасним: сад, город, соняшники й ниви за городом. Б Білу хату, червону калину, луги, береги – усе в спадок мені заповідано з роду до роду. В Усе навколо: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі хмари пройняте легеньким серпанком рухливого туману. Г Ні дід, ні ми – ніхто не розумів прочитаного. Д Цього чоловіка мало не на всіх зборах гріють і у хвіст і в гриву. 13. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) А Листя опале від перших заморозків струмувало прогірклою свіжістю й нагадувало про осінь. Б По вінця сповнені краси шумлять смерекові ліси. В Лід-ясенець напнутий по калюжах дзвінко ломився. Г Відсріблився ніжний ранковий іній на схопленій морозцем землі. Д Небо обсипане ніби рожами тихо гасло. 14. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) А Богдан з Миколою сиділи замислившись. Б Гілея знову оживе постаючи в новій красі В Достигаючи при зорях вночі суниці стають схожими на росу. Г Вітер стомившись уклався спати на верхівках дерев. Д Пасучи задніх хлопці ніколи не виконували план.