Вісімнадцяте травня Контрольна робота . 1.Вставити пропущені орфограми та пунктограми. В/перше людина почала зб(е, и)рати і вирощувати хлібні рослини по/над п(…)ятнадц(…)ть тисяч років тому. С/початку люди їли сирі зерна лише піз(…)ніше вони навчилися ро(з, с)тирати їх між каменями і змішувати з водою. Звідси й веде свій початок історія про перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші. Археологи стверджують що ту кашу і можн(о, а) вважати пра/хлібом. З часом зерна почали обжарювати а потім з(…)явився перший прісний хліб коржі з густої зернової каші тіста. З цих перших ячмі(н, нн)их коржів почалася епоха хлібо/пече(н, нн)я. Хліб (з, із) збродже(н, нн)ого тіста з(…)явився піз(...)ніше. Його (Б, б)атьків(шч, щ)иною вважають Єг(и, і)пет. Пекли його різної форми круглий довгастий (у, в) вигляді п(и, і)рам(и, і)д і сф(и, і)нксів риб та різних фантастичних тварин. Пече(нн, н)ий хліб був і (у, в) давні часи основним продуктом харчува(н, нн)я українців. Де/які вчені вважають що саме предки/хлібороби сучас(…)них українців орії проклали першу борозну та спекли перший хліб. Особливе місце (у, в) давні часи відводилося хлібу «житн(о, ьо)му». «Жито» означало як їжу в/загалі так і хліб зокрема. Воно пішло від слова «жити» «жи(т, тт)я». А ось поняття «хліб» з(…)явилося піз(…)ніше й означало (з, с)/початку «борошно». 2. Виписати з тексту речення з однорідними членами та підкреслити їх. Написати, чим вони виражені. 3. Виконати синтаксичний розбір I речення. Накреслити схему.

Вперше людина почала збирати і вирощувати хлібні рослини понад 15

тисяч років тому. Спочатку люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися

розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Звідси й веде свій початок

історія про перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші.

Археологи стверджують, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом

зерна почали обжарювати, а потім з’явився перший прісний хліб - коржі з

густої зернової каші - тіста. З цих перших ячмінних коржів почалася епоха

хлібопечення.

Хліб із збродженого тіста з’явився пізніше. Його батьківщиною вважають

Єгипет. Пекли його різної форми — круглий, довгастий, у вигляді пірамід і

сфінксів, риб та різних фантастичних тварин.

Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців.

Деякі вчені вважають, що саме предки-хлібороби сучасних українців - орії -

проклали першу борозну та спекли перший хліб.

Особливе місце у давні часи відводилося хлібу «житньому». «Жито»

означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. Воно пішло від слова «жити»,

«життя». А ось поняття «хліб» з’явилося пізніше й означало спочатку

«борошно».

Объяснение:

             Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала і просто гала за красою природи.

            Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.

          А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там - на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.

          З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались. 

          Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки гала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно - мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.

         Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.

          Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!

Объяснение:

1. Усі слова є прислівниками в рядку

А стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж

Б стромляючи, важко, легко, спересердя

В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу

Г щосили, казна-звідки, будь-де, давній

Д стрімкий, босоногий, малий, перемішаний

2. Виділене слово є прислівником у реченні

А Старому та хворому годи завше, як малому.

Б Мені стало якось ніяково.

В Тоді на Волині було невеличке село.

Г Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка.

Д Він говорив, не поспішаючи нікуди.

3. Прислівник пишеться разом у рядку

А (на)жаль

Б (без)кінця

В (спокон)віків

Г (до)вподоби

Д (до)побачення

4. Прислівник виступає обставиною в реченні

А Неподалік від озера будинок відпочинку.

Б У лісочку було прохолодно.

В Вона зробила це мимохідь.

Г У будинку неподалік світилося.

Д Наша подорож була вдалою.

5. Усі прислівники належать до одного розряду за значенням у рядку

А тепло, таємно, дуже близько

Б вночі, швидко, жартома, хитро

В довкола, згори, торік, зопалу

Г здалеку, насухо, уранці, туди

Д спросоння, згарячу, спересердя, навмання

6. Усі прислівники вищого ступеня в рядку

А помітніше, куди веселіше, гарячіше, якнайтепліше

Б важливіше, якнайменше, менш вдало, краще

В глибше, трохи важче, вище, гірше

Г ширше, трохи швидше, щонайгірше, багатше

Д неспокійніше, найгрізніше, ще ніжніше, сумніше

7. Позначте рядок із прислівниками, від яких не можна утворити ступені порівняння

А гарно, багато, далеко, рішуче

Б наспіх, зопалу, навмисне, спросоння

В дорого, голосно, вузько, дбайливо

Г глибоко, рано, швидко, лукаво

Д вільно, дивно, сумно, коротко

8. Усі прислівники пишуться разом у рядку

А на/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль

Б в/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні

В од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу

Г на/взнак, в/подорож, до/речі, що/духу

Д с/підлоба, на/двоє, по/змозі, з/надвору

9. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку

А пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині

Б на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь

В віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли

Г ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як

Д більш/менш, раз/по/раз, будь/коли, десь/не/десь

10. Усі прислівники пишуться окремо в рядку

А (до)лиця, (уві)сні, (на)гора

Б (на)віку, (що)години, (в)зимку

В (на)льоту, (на)підпитку, (до)вподоби

Г (до)речі, (через)силу, (без)сліду

Д (по)руч, (в)літку, (до)вкола

11. Виділене слово є прислівником у рядку

А подарувати на/память

Б піднятися на/гору Кіліманджаро

В в/день народження

Г спати в/день

Д постукати в/останні двері

12. Виділене слово є прислівником у рядку

А в/горі проклали тунель

Б бігати по/весняному льодку

В по/сусідському полю бігти

Г у/двох кишенях

Д йти на/зустріч

Правильні відповіді:

1 - А

2 - А

3 - Б

4 - В

5 - Д

6 - В

7 - Б

8 - Б

9 - Б

10 - Г

11-Г

12 - Д