Перевірка мовних знань та вмінь з теми «Дієслово»1. Дієслова відповідають на запитання… А) хто? що?Б) що робить? що зробив? що роблять? В) який? яка? яке?2. Познач групу дієслів:а) мир, світло , вчений; б) мирний, світлий , вчений;в) миритися, світити, навчатися.3 . Чим переважно дієслово буває в реченні?А) Підметом; Б) присудком;В) другорядним членом речення4. Визнач присудок у реченні.Вітерець повіває з теплого краю.А) повіває; Б) теплого; В) вітерець.5. Визначте час дієслів. Розповідає -Прочитав - Писатиме - Принесли - 6.До поданих слів добери антоніми Говорити - Відчиняти - Розмовляти - Радіти - 7. Випиши дієслова.Співають, радість, вечір, переніс, тримати, тренуватися, вмивалося, ревіла, касир, прозоре, виробник, працюють , міркують .8.Спиши , добираючи з дужок потрібне за змістом дієслово. Одним з останніх (залітає, повертається, ) у рідний край соловейко. І тоді у садах ( співають , кричать, лунають) солов’їні концерти. Все (прокидається, встає) від сну.​

1)Б)Що робить? що зробив? що роблять?

2)В)Миритися,Світити,Навчатися

Объяснение:

А чи були ви в лісі, коли там на повну панує зима? Не кожної зими ліс буває таким неперевершеним, як цього року, незвичайний — чарівливий. Як зайдеш у це царство неземної мерехтливої краси й одразу ж опиняєшся у полоні дивовижних вражень. Навіть слово сказати  страхітливо голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля пухнастого снігу стільки, що, здається, вони от-от не витримають і сніг білою лавиною сплине під ноги. Усе: дерева, кущі,маленькі ялинки, - стоять припорошені сніжинками, ніби принцесси, що готуються до якогось балу. Хочеться навіть дихати пошепки. Та окремо в цій красі вирують снігурі, які зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати друзки снігу. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо тільки скрпне гілка. Ліс наповнений поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно, спокійно стояти й слухати ліс, що душа починає співати мимоволі разом з природою.

Жило собі два брати. Дієслово і Прислівник. І все було у них добре, поки Дієслово не зазнався і не вирішив піти у інше місто, спробувати жити самому.

А шлях його проходив через ліс, болото. Заблукав бідолага! Злякався, бо в лісі було темно, різний шурхіт його лякав, вигуки нічних птахів змушували тремтіти від переляку.

А додому дороги не може знайти. Сів під деревом і заплакав від горя що покинув свого рідного брата.

А Прислівник марно часу не гаяв, не знаходив собі місця вдома. Вирішив йти шукати свого брата-бідолагу. Довго блукав по лісу, аж ось братик знайшовся. Підбігли один до одного, обійнялись. Дуже зраділи цій зустрічі. Соромно було Дієслову, просив пробачення у свого розумнішого брата.

І вирішили вони з того часу ніколи не сваритися. Так і живуть до цих пір в любові злагоді, мирно і тихо, не розлучаючись.