Запишіть речення, визначте й підкресліть у кожному граматичні основи. З’ясуйте вид зв’язку між частинами складних речень, накресліть схеми речень.. 1. Запорожжя споконвіку було серцем українським, воля на Запорожжі ніколи не вмирала, звичаї давні ніколи не забувалися, козацькіпредковічні пісні не замовкали (П. Куліш 2. Не оралось наше поле ясними плугами, а оралось наше поле гострими шаблями (М. Стельмах). 3. Та нащо нам той бунтівливий стяг, коли не стяг це нашої Вітчизни! (Ю. Яновський) 4. Кожен з нас розуміє, що тільки тоді Україна стане господинею на власній землі, коли всі її сини й дочки будуть щоденно працювати для досягнення цієї святої мети (А. Лотоцький).

ответ:ієприкметник відноситься до особливої форми дієслова та виражає ознаку предмета за дією або станом.

Наприклад: зроблений (такий, що його зробили).

Дієприкметник, моє властивість поєднувати ознаки таких частин мови, як дієслово і прикметник, отже поєднує в собі і граматичні особливості цих частин мови та відповідає на питання: «який?», «яка?», «яке?», «які?».

Наприклад: намальований, омріяна, насичене, палаючі, створені.

Слід зазначити, що як і у прикметника, дієприкметник в початковій формі має називний відмінок і стоїть в однині чоловічого роду. І якщо порівнювати прикметники з дієприкметниками, то першим властиво називати постійні ознаки предмета, а от дієприкметникам властиво виражати ознаки, які залежать від розвитку в часі.

Отже, дієприкметник спроможний не тільки вказувати на ознаку, а й виражати дію або стан, пов'язаний з цією ознакою. Тому можна з впевненістю сказати, що дієприкметник являється не окремою частиною мови, а особливою формою дієслова.

Як правило, найчастіше у реченнях дієприкметник може бути присудком або означенням.

Наприклад: Блищала обледеніла ковзанка. На дворі кружляло опавши листя.

Отже дієприкметник пов'язаний з прикметником такими ознаками:

• По-перше, відповідає на такі ж саме питання: який? яка? яке? які?

• По-друге, змінюється за родами, числами, відмінками;

• По-третє, стоїть у тому ж роді, числі і відмінку, що й іменник, із яким пов’язаний;

• Та має такі самі відмінкові закінчення.

Дієприкметник пов'язаний з дієсловом за такими ознаками, як:

• По-перше, це теперішній чи минулий час. Наприклад: схвильований, незабутній;

• По-друге - це доконаний чи недоконаний вид. Наприклад: мальований, намальований;

• По-третє – це залежність від нього іменника, займенника або прислівника.

Наприклад: знесилений працею, зачарований тобою, прочитаний голосно.

Також, слід запам’ятати, що дієприкметники можуть бути лише в теперішньому або минулому часі, а от майбутнього часу вони не мають. Наприклад: засинаючий (тепер. ч.), заснулий (мин. ч.).

Объяснение:

Я багато разів придивлявся до того, як відповідально моя бабуся ставиться до роботи. Але найбільше мені подобалось гати за випіканням пиріжків. У неї якесь особливе ставлення до хліба. Мабуть, це тому, що під час голоду вона не їла вдосталь хліба.

Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.