1.Одним однісінький бовваніє серед морської рівнини крейсер вдалині і крім нього ніде ні паруса, ні катерка.-речення розповідне,неокличне, поширене,повне,просте,двоскладне,ускладнене однорідними додатками(ні паруса, ні катерка) та другорядними членами речення(одним однісінький,серед морської рівнини,вдалині і т.ін.). 2. Тут і в небі тихо. Ані шум потічка ,ні вітру шум ,ні пташка лісова.-речення розповідне,неокличне, односкладне,безособове(Тут і в небі тихо) поширене(в небі) пропущений підмет. Друга частина ускладнена однорідними додатками.3. Одягнувши шапку ,кошовий махнув рукою ,і вмить сотні весел ,ударивши в прозорі хвилі ,заблищали срібною сльозою, а блискуча пелена Дніпра скаламутилася.-речення розповідне, неокличне, складне(2 граматичні основи,кошовий махнув і сотні весел заблищали, пелена скаламутилася) повне, двоскладні всі три граматичні основи, поширене ,ускладнене дієприслівниковими зворотами(одягнувши шапку, ударивши в прозорі хвилі.
Объяснение:
Хорошего дня ;)
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Вкажіть рядок, у якому допущено помилку у поєднанні іменника з числівником: а) п’ять з половиною кілограми; б) три з половиною кілограми; в) одна друга гектара; г) першого вересня. 4.Вкажіть рядок, у якому допущено помилку у відмінюванні числівника: а) п’ятдесяти; б)шістдесяти; в) шестистами; г) сорока. 5.Вкажіть рядок, у якому всі числівники пишуться разом: а)дев’яти/тисячний, сто/п’ятий, двадцяти/мільйонний; б)двадцяти/п’яти/мільйонний, шести/сотий, восьми/тисячний; в) двадцяти/мільйонний, сорок/дев’ятий, шести/мільйонний. 6. Займенник може заміняти: а) іменник, дієслово, прикметник; б) прикметник, числівник, дієслово; в)іменник, прикметник, числівник; 7. Вкажіть рядок, у якому всі займенники присвійні: а)мій, наш, її; б) весь, твій, інший; в) його, кого, нікого. 8. Займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки є відносними , коли вони: а) вживаються для утворення питальних речень; б) вживаються для зв’язку частин складного речення; в) вказують на відношення до діючої особи. 9. Через дефіс пишуться такі займенники: а) хто/сь, де/який, аби/чий, котрий/сь; б) аби/що, де/кого, котрого/сь, що/сь; в) казна/хто, будь/кого, що/небудь, хтозна/скільки; г) аби/в/кого, де/в/кого, хтозна/до/якого, аби/з/ким; 10. Вкажіть рядок, у якому всі займенники написані правильно: а) ні до кого, будь-який, абихто; б) де-який, хтозна-скільки, будь у кого; в) ніякий, ні за що, де-хто. 11. Встановіть відповідність між займенником і його розрядом: 1. Котрий? а) неозначений; 2. Інший. б) присвійний; 3. Щось. в) питальний; 4. Свій. г) особовий; д) означальний.
Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягала чисту сорочку, підв’язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм язиком челюсті.
Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися.
Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька в, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.
Объяснение: