.Згрупуйте наведені слова так, щоб у кожній групі були слова одного кореня. Корінь виділіть. Водянка, проводити, водити, завод, вода, заводити, провідник, водойма, поводитися, заводчик, водник, заводський, приводити, водний, водій, водянистий, проводир, безводний, заводний, водяний, безводдя, переводити, обезводнити, обводити, обводнювати, обводнення.

1.

Водянка, вода, водойма, водник, водний, водянистий, безводний, водяний, безводдя, обезводнити, обводнювати, обводнення.

2.

Проводити, водити, завод, заводити, провідник, поводитися, заводчик, заводський, приводити, водний, водій, проводир, заводний, переводити,  обводити.

Як краса врятувала берізку

Одного разу посадили великий новий ліс: дуби, липи, берест. Росли саджанці повільно, а бур’яни між ними – швидко. Не давали вони маленьким деревцям вирости, піднятися. Не знали люди як бур’янів позбутися. От і старший лісник порадив посадити поміж дерев берізки. Вони, мовляв, ростуть швидко і знищать бур’яни, бо залишать їх без сонця. Так і зробили. Через кілька років підросли берізки, знищили геть усі бур’яни, але й іншим деревам не давали росту, заступали їм сонце. Вирішили зрубати берізки. 
Був ясний, сонячний вересневий день. Послали бригаду лісорубів. Берізки з білими стовбурами, золотистими листочками на тлі яскраво-синього неба були такими гарними! Зупинилися лісоруби, завмерли від краси. Не піднялась рука з сокирою вчинити розправу над деревами. Розміркували, що можна інші деревця пересадити на окремі ділянки. І досі росте білокорий березовий гай, даруючи людям насолоду.
Гарна береза, та все ж наймальовничіша вона восени, коли кожний її листочок виблискує, наче виграє на сонці. Недаремно ж кажуть «Золота береза».

Як краса врятувала берізку Одного разу посадили великий новий ліс: дуби, липи, берест. Росли саджан­ці повільно, а бур'яни між ними - швидко. Не давали вони маленьким деревцям вирости, піднятися. Не знали люди, як бур'янів позбутися. От і старший лісник порадив посадити поміж дерев берізки. Вони, мовляв, ростуть швидко і знищать бур'яни, бо залишать їх без сонця. Так і зробили. Через кілька років підросли берізки, знищили геть усі бур'яни, але й іншим деревам не давали росту, заступали їм сонце. Вирішили зрубати берізки. Був ясний, сонячний вересневий день. Послали бригаду лісорубів. Берізки з білими стовбурами, золотистими листочками на тлі яскраво-синього неба були такими гарними! Зупинились лісоруби, завмерли від краси. Не піднялась рука з сокирою вчинити розправу над деревами. Розміркували, що можна інші деревця пересадити на окремі ділянки. І досі росте білокорий березовий гай, даруючи людям насолоду. Гарна береза, та все ж наймальовничіша вона восени, коли кожен її листочок виблискує, наче виграє на сонці. Недаремно ж кажуть "золота береза".