Додаток треба відокремити комами ОБОХ боків у реченні (розділові знаки пропущено) А Кажани з'їдають багато шкідливих комах зокрема совок і комарів . Б Багато нітратів може бути в ранніх овочах наприклад у зеленій цибулі . В У всьому крім добрих справ знай міру я час. Г Замість ciнeй Пилип зробив сяку-таку примостку.

Думаю В, потому что остальное это исключения

А Кажани з'їдають багато шкідливих комах, зокрема совок і комарів .  

Б Багато нітратів може бути в ранніх овочах, наприклад, у зеленій цибулі.

В У всьому, крім добрих справ, знай міру я час.

Г Замість ciнeй Пилип зробив сяку-таку примостку.

У чому полягає значення історичної пам'яті для кожної людини 

Без історичної пам'яті немає людини - представника народу, нації. Людина без історичної пам'яті - це суто біологічний об'єкт, істота, що живе "тут і зараз". Може, їй так зручно, але як же бути з длинною чередою предків, які жили до цієї людини? Я вважаю, що не вивчати історію, не пам'ятати її - обначає предати пам'ять предків. Історичні факти можуть бути і неприємними для нас теперішніх, але ж це - наша історія. 

Недарма наші предки так уважно слухали кобзарів та лірників. Думи та історичні пісні давали простим селянам змогу дізнаватися про історичні події, діяння славетних людей та народних героїв, відчути свою причетність до історії. Тільки та людина, що усвідомлює себе нащадком величезної кількості людей, що жили роки, десятиріччя, століття, тисячоліття тому, може вважатися справжньою людиною, яка пам'ятає, звідки вийшла. Сучасній людині дуже важливо відчувати себе частинкою славного народу, нащадком славних людей, спадкоємцем багатої культури, продовжувачем традицій, які сягають корінням у сиву давнину.

Объяснение:

Вибачте, що на укр. мові))

У чому полягає значення історичної пам'яті для кожної людини 
Без історичної пам'яті немає людини - представника народу, нації. Людина без історичної пам'яті - це суто біологічний об'єкт, істота, що живе "тут і зараз". Може, їй так зручно, але як же бути з длинною чередою предків, які жили до цієї людини? Я вважаю, що не вивчати історію, не пам'ятати її - обначає предати пам'ять предків. Історичні факти можуть бути і неприємними для нас теперішніх, але ж це - наша історія. 
Недарма наші предки так уважно слухали кобзарів та лірників. Думи та історичні пісні давали простим селянам змогу дізнаватися про історичні події, діяння славетних людей та народних героїв, відчути свою причетність до історії. Тільки та людина, що усвідомлює себе нащадком величезної кількості людей, що жили роки, десятиріччя, століття, тисячоліття тому, може вважатися справжньою людиною, яка пам'ятає, звідки вийшла. Сучасній людині дуже важливо відчувати себе частинкою славного народу, нащадком славних людей, спадкоємцем багатої культури, продовжувачем традицій, які сягають корінням у сиву давнину.