Текст публицестичного стилю для стыслого пересказу поезия й проза профессий​

Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.

Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:

"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно. "
(Ю. Мушкетик) .

Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її:
слова автора
приклади
перед прямою мовоюПетро сказав:

- Я давно хотів поїхати на море.
після прямої мови"Я тобі винен"- почав хлопець.
посередині-Ну що ж, - сказала Наталка- хай воно так і залишається

Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.

То гарний біль і сумна радість приходять з глибини ,як нагадування про вічність, і нема спину цьому безконечному токові ,що наче кров переливається в людей і пише на їхніх душах свої письмена.

скл  розп неокл двоскл пош повне  ускл порівняльним зворотом

біль радість-підмети   приходять-прис

кров-підмет  переливається  пише-прис

то,з,про,на-прийм

 гарний,сумна,безконечному-прикм

біль,радість,глибини,нагадування,вічність,спину,токові,кров,людей,душах,письмена-іменники

і,як,що-спол

приходять,переливається,пише-дієслово

цьому,їхніх,свої-займ

нема,наче-присл