129. Запишіть слова згідно з правилами їх написання: разом, окремо, через дефіс.
Навчально/виховний, нижче/згаданий, діаметрально/протилежний, фізико/математичний, взаємо/вигідний, світло/бузковий, військово/спортивний, воєнно/стратегічний, суспільно/необхідний, первісно/общинний, синьо/жовтий, червоно/гарячий, всесвітньо/історичний, азотно/водневий, прямо/спинний, броне/бійний, народно/визвольний, суспільно/корисний, водо/провідний, біло/корий, кисло/молочний, електро/зварювальний, глухо/німий, південно/українські, біло/церківський, кам’янець/подільський, літературно/художній, молочно/білий, білий/білий.
130. Запишіть слова згідно з правилами їх написання: разом, окремо, через дефіс.
І. Науково/технічний, вісімнадцяти/градусний, атомно/ молекулярний, буряко/збиральний, суспільно/шкідливий, вогняно/ червоний, віце/адміральський, військово/повітряний, арматурно/ зварювальний, зовнішньо/політичний, культурно/освітній, лісо/ захисний, обернено/пропорціональний, індо/європейський, світло/ захисний, яскраво/червоний, різко/виявлений, темно/шоколадний, темно/шкірий, торгово/кооперативний, ткацько/обробний, рожево/ золотий, суспільно/політичний, жовто/гарячий.
ІІ. Всесвітньо/відомий, колісно/гусеничний, політично/ зрілий, загально/демократичний, золотаво/зелений, вокально/ інструментальний, експериментально/дослідний, єдино/кровний, матеріально/технічний, суспільно/корисний, всесвітньо/історичний, електро/акустичний, електронно/ядерний, англо/сакський, близько/ споріднений, внутрішньо/політичний, ветеринарно/зоотехнічний, внутрі/класовий, водно/спортивний, вагоно/ремонтний, прямо/ залежний, вертикально/свердлильний, афро/азіатський, виробничо/ споживчий, північно/атлантичний, радіо/фізичний, лампово/ детекторний, спортивно/оздоровчий, критико/бібліографічний, вище/зазначений.
ІІІ. Масово/політичний, мовно/стилістичний, лужно/кислотний, мало/досліджений, морально/побутовий, біло/сніжний, зерно/очисний, старо/церковно/слов’янський, професійно/кваліфікаційний, м’ясо/рослинний, яро/зелений, тепло/прийнятий, роздільно/пелюстковий, соціально/культурний, сніжно/білий, широко/доступний, м’ясо/консервний, ремонтно/будівельний, соціально/небезпечний, водо/лікувальний, лічильно/обчислювальний, лісо/меліоративний, вітро/енергетичний, високо/ треба писати разом, а сніжно-білий - з дефісом.
Виконайте тестові завдання:
1. Разом треба писати слово
А українсько/німецький
Б польсько/український
В
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Проаналізуйте фрагмент мовної комунікації, узятий із байки Езопа. Назвати закони спілкування, які наявні в цьому фрагменті. Навести приклади (цитати з тексту або власні міркування --День добрий, любий мій. Даруй мені, але нам тут не розминутися. Будь ласка, біжи назад, дай мені перейти, а потім і ти перейдеш. — День добрий, — відповідає рудий, — але я не збагну, чому мушу вертатися я, а не ти. — Бо я перший ступив на кладку... — Ні, то я перший! Ти ще тільки підходив, коли я був уже на кладці. — Далебі, ти недобачаєш, бо якби мав добрий зір, не казав би так. Я перший зійшов — я й перейду перший. А до того ж знай — ти мені не рівня! — Не рівня? А то чому? — Хоч би тому, що я не дикун, як ти. Я шляхетного роду, отже, всюди маю першенствувати. – Шляхетнішого за мій рід не буває! — гордовито відказав рудий. — Ми завжди здорові та дужі. Ми їмо гірські трави й п'ємо кришталеві джерельні води. Ми мчимо високими горами разом з вітром; нас не лякає ні дощ, ані сніг. Та звідки все те тобі знати, як ти народився й живеш у хліві? І дикий цапик зневажливо посміхнувся. — Так, у хліві, в затишку й теплі! — вигукнув білий, нетямлячися з гніву. — Ану геть, дай пройти! — Ба ні! Спершу я перейду! — затявся рудий. — Ниций, невихований цаписько! Що за лиха година мене з тобою звела! — шаленів білий. — То дай мені дорогу, як ти вихований! — Тобі не поступлюся! Та чи таке десь чувано, щоб цап шляхетного роду давав дорогу нікчемам? Поглянь лише на мою шерсть — яка вона довга та тонка! А як блищить! Справжнісіньке руно! А які в мене вуха! А сережки! — Ти краще подивись на мої роги, які вони міцні та гострі! – Е, що там довго балакать! Уступися! — Ти уступися! — Я перший став на кладку! — Ні, я! – Я, я, я! І я кращий за тебе! — Ні, я! Далеко куцому до зайця! — Повертай назад! — Не поверну! – І я не поверну! Трах-тара-рах!
Складені присудки бувають дієслівні та іменні.
Складений дієслівний присудок містить допоміжне дієслово, яке своїми граматичними ознаками узгоджується з підметом, вказує на час та іб дії, на початок, тривалість, кінець, бажаність чи можливість дії, і неозначену форму дієслова, що виражає саму суть дії:
Починав жевріти схід сонця (І. Нечуй-Левицький).
Допоміжними бувають дієслова стати, могти, починати, продовжувати, закінчити, хотіти, бажати, прагнути, вирішити та ін., проте не завжди:
Але серце спинятись не хоче (Сосюра).
Потім уже Софійка стала розглядати Заболотного спокійно (Гончар).
Пан, брате, милувать не стане (Рильський).
Бійці намагались йти без шуму (Гончар).
У допоміжній частині дієслівного складеного присудка можуть також уживатися:
прикметники ладен, згоден, повинен, радий:
Я готовий винести всі випробування (Збанацький).
Хтось нам повинен відчиняти двері (Стельмах).
дієприкметники змушений, покликаний, приречений, зобов'язаний:
Я зобов'язаний до старому (Стельмах).
Танкісти змушені були залягти у воронку.
присудкові прислівники треба, можна, необхідно, слід, соромно, шкода, жаль, пора:
Треба твердо нам в бою стояти (Франко).
Вибрати не можна тільки Батьківщину (Симоненко).
Нам пора для України жить (Франко).
Объяснение:
Думаю так