Спиши у вигляді діалогу, ставлячи розділові знаки. Діду, це правда, що ніхто, крім вас, у нашому селі не вміє піч мурувати? Правда, сину. А як вас не стане? Не стане – нікому буде й цеглину покласти.

-Дiду, це правда, що нiхто крiм вас, у нашому селі не вміє пiч мурувати?

-Правда, сину. А як вас не стане?

-Не стане – нікому буде й цеглину покласти.

Объяснение:

Украина це и наша земля, и наш дим, и наша культура, и наша украинська мова. Мовою нашою можна пишатись, бо вона дуже багата й красива. З великою
любов,ю и трепетом згадуэ кожна людина мисце, де вона народилася, де минуло ИИ дитинство. Ми- украинци, яки постийно живемо в Украини, любимой ИИ, готови захищати ИИ территорию. Кожна людина передаэ свою любовь до Украини, як умиэ. Людина повинна бути готова захистити свою землю, заради нет пити у бий, коли це необхидно. а в мирний час трудится, щоб краина наша була багатою и щоб усим жилося добре. держава ЦК дом, у якому живёт НАРОд. У своэму домик коже господаря запровалдуэ свий лад. Так само встановлюэ свий лад у свои держави народ господар.

К

І здавалось: розтає сніжинка.Запахло дужче осінню: листя пожовкле, як із кульбаби пух, вітер рвав і кружляв ним по голих городах. Любіть книгу: вона до вам розібратися в строкатому плетиві думок, навчить вас поважати людину Надворі було видно, як удень: було видно усе дерево в садку, всі верби, кожну гілляку, кожний збляклий листок… Я відчував: пахне м’ятою.Пройшла мить — літак зник за лісом.Тепловоз на станції чмихнув дуже — у лісі покотилася луна.Подивилась ясно — заспівали скрипки.Защебетав соловейко — пішла луна гаєм.Щастя-це доля.