Підрядне речення до головного приєднане за до сполучного слова А Я хочу, щоб мрії дитячі збувалися. Б Хочеш виграти партію в шахи, що вже й так розписана до тебе? В Дощ закінчився, так що скоро вигляне сонечко. Г Приємно розгорнути нову книгу , бо це завжди зустріч із чимось новим

Відповідь: Б

Пояснення:

Відповідь: А) або Г)

Объяснение:

Я не на 100% впевнений, але...

Украинский язык имеет семь падежей: назывной (кто? что?), родительный (кого? чего?), дательный (кому? чему?), звательный (о!), орудный (ким? чим?), місцевий (про кого? про що?), кличный (йо!). В большинстве случаев именники используются с различными предлогами в разных падежах. Однако, есть одна группа именников, которые не используются с предлогами ни в одном падеже. Эта группа называется "непереводимі іменники" или "непереводні іменники".

К непереводимым именникам относятся:

1. Названия лингвистических явлений: розум, слово, речення, мова, розмова, мовлення и т.д. Например, "розмова про" (беседа о), "слово до" (слово к), "розум без" (разум без).

2. Определенные географические названия: Японія, Африка, Україна, Чехія. Например, "по Україні" (по Украине), "в Африці" (в Африке).

3. Имена месяцев: січень, лютий, березень и т.д. Например, "у березні" (в марте), "в січні" (в январе).

4. Императивы: дай, скажи, поїдь, зроби и т.д. Например, "зроби для мене" (сделай для меня), "дай без" (дай без).

5. Урядові посади: президент, міністр, суддя, депутат и т.д. Например, "про президента" (о президенте), "міністр без" (министр без).

Во всех вышеперечисленных случаях эти именники не используются с предлогами в любом падеже. Важно помнить, что это лишь небольшая группа именников, и большинство других именников все же используются с предлогами в разных падежах.

Тези статті «Давньогрецький театр»:

1. Давньогрецький театр - це одна з найважливіших та найцікавіших аспектів культури Стародавньої Греції.
Обґрунтування: Давньогрецький театр розгорнувся в Греції близько V століття до нашої ери і мав величезний вплив на культуру, мистецтво та суспільство.

2. Давньогрецький театр складався з двох основних жанрів - трагедії та комедії.
Обґрунтування: Трагедії були серйозними та глибокими п'єсами, що розглядали великі теми, такі як смисл життя, справедливість та долі людини. Комедії, з іншого боку, були смішними та розважальними п'єсами, які зображували смішні ситуації та образи.

3. Вистави в давньогрецькому театрі відбувалися на великих відкритих майданчиках, відомих як амфітеатри.
Обґрунтування: Амфітеатри були загальнодоступними місцями, де збиралися глядачі, щоб переглянути вистави. Вони мали велику полукруглу форму, що дозволяла краще бачити та слухати акторів.

4. У давньогрецькому театрі виконання ролей було чоловічим завданням.
Обґрунтування: Всі ролі, включаючи жіночні, виконувалися чоловіками. Це було пов'язано з культурними традиціями того часу, коли жінки були виключені з виконання публічних ролей.

5. Театральні вистави в давньогрецькому театрі були великою подією суспільства.
Обґрунтування: Греки вкладали великі зусилля в підготовку вистав, розробку сценаріїв та виготовлення костюмів. Вистава вважалася важливою подією, на яку приходило багато глядачів.

Таким чином, стаття «Давньогрецький театр» містить інформацію про значення театру в Стародавній Греції, основні жанри, місця проведення вистав, роль чоловіків в акторському мистецтві та значення театральних вистав у суспільстві. Це дає нам загальне уявлення про давньогрецький театр та його важливість у культурному контексті.