Написати невеликий вірш тараса шевченка.виписати словосполучення іменників із прикметниками. познач рід.

Твір на тему «новий рік», «як ми святкуємо новий рік» новий рік – моє найулюбленіше свято. напередодні мене завжди охоплює дивне відчуття, наче має статися щось радісне та чарівне. усюди святкова атмосфера, усі готуються до свята – вибирають красиві ялинки, купують різні фрукти, солодощі, готують подарунки для близьких. змалечку новий рік – це наче казка для мене. ми починаємо готуватися до святкування заздалегідь. прибираємо у домі, наряджаємо ялинку, прикрашаємо кімнати кульками, гі, красивими іграшками, святковими лампочками, свічками. мені дуже подобаються новорічні та різдвяні вінки з вітками хвої, яскравими стрічками та фігурками янголів. раніше я таке бачив лише у зарубіжних фільмах, а зараз ця мода дійшла й до нас. мама завжди готує для святкового столу щось незвичне, небуденне. я намагаюся не проспати момент приходу нового року під бій курантів. після останнього удару на вулиці починається феєрверк, який може тривати годину! кожного року до нас у гості приходять родичі та друзі. ми веселимося, проводимо різні конкурси, танцюємо, співаємо. це завжди дуже цікаво, проте я зазвичай рано засинаю. а вранці одразу біжу до ялинки, щоб подивитися, що мені подарували. особливо гарно, коли в новорічну ніч стоїть морозна сніжна погода. у вікнах усіх будинків мерехтять різнокольорові вогники. усі святкують та розважаються. мабуть, через те, що новий рік – це загальне свято, відзначати його так захопливо!

українцям також дуже сильно не вистачає взаєморозуміння. проблема в тому, що різні регіони країни живуть різним життям. але це зовсім не означає, що можна відмовитися від спроб знайти спільне. українці дуже різні, вони повинні шукати точки дотику, щось спільне. якщо це спільне так і не буде знайдено, то у нашої країни дуже погані перспективні. а це, в свою чергу, дуже прикро, оскільки все те, що відбувалося раніше, повинно було змусити нас повірити в цю країну.

як і у будь-якого іншого народу, українцям теж чогось не вистачає. по-перше, їм не вистачає вміння мислити стратегічно, дивлячись далеко вперед. якби ми це робили, ми б могли передбачити виникнення ризиків і уникнути їх. але ми цього не зробили і пожинаємо плоди цього зараз. по-друге, українцям не вистачає терпимості. ми тут різні, потрібно шукати один до одного підходи, щоб будувати, а не руйнувати країну.