«Бабусю, а коли у вас день народження?» — запитав онук перебудувати речення з прямою мовою мовою на речення з непрямою мовою.

ответ:Онук запитав у бабусі, коли у неї день народження.

Объяснение:

Онук спитав коли у бабусі день народження.

Объяснение:

Если нужно исправить на непрямую мову ми говорим от 2го лица

Доля української мови повна злетів і падінь, періодів розквіту та занепаду. Проте недаром кажуть, що мова – то душа народу, і поки живий народ, живе й мова. Закінчилися епохи великих політичних утисків, хоч і тоді українська мова жила в побуті українців, у творах бунтівних українських митців тощо. А тепер у сучасному демократичному суспільстві є всі передумови для розквіту української мови та культури.

Українська мова вважається однією з найкрасивіших, хоч за поширеністю в світі вона поступається багатьом іншим. Українська – державна мова нашої країни, вона виконує важливу комунікативну функцію, тобто завдяки їй відбувається спілкування людей в усіх сферах життя. Так історично склалося, що на території України живе багато різних народностей, які мають свої мови та звичаї, а біля половини населення вважають рідною мову російську. Але я впевнений, що в цьому немає нічого поганого, за умови, що кожен житель нашої країни вільно володіє українською, нею створюються витвори мистецтва, вона розвивається та вдосконалюється.

Я також народився у російськомовній родині, проте всі мої родичі бездоганно володіють українською мовою та ставляться до неї з великою повагою. Пам’ятаю, що першою моєю самостійно прочитаною книжкою в дитинстві були «Українські народні казки».

Для кожної людини її рідна мова – найкраща, бо саме за її до вона вчилася пізнавати навколишній світ, вона супроводжує  усі найдорожчі спогади, усі найважливіші події в житті. Недарма найскладніше в чужій країні пристосуватися до іноземної мови, і в будь-якому разі людина сумує за рідним словом.

Достоевский "Преступление и наказание". описание комнаты Сони ((ч. 4, гл. IV)
Комната Раскольникова - "... крошечная клетушка, шагов в шесть длиной, имевшая самый жалкий вид с своими желтенькими, пыльными и всюду отстававшими от стены обоями, и до того низкая, что чуть-чуть высокому человеку становилось в ней жутко, и всё казалось, что вот-вот стукнешься головой о потолок» .
Комната семьи Мармеладовых (Часть ", глава 7)
Описание комнаты Пульхерии Ивановны: “…была вся уставлена сундуками, ящиками, ящичками и сундучочками. Множество узелков и мешков с семенами, цветочными, огородными, арбузными, висело по стенам. Множество клубков с разноцветною шерстью, лоскутков старинных платьев, шитых за полстолетие, были укладены по углам в сундучках и между сундучками. Пульхерия Ивановна была большая хозяйка и собирала всё, хотя иногда сама не знала, на что оно потом употребится” ("мертвые души")