Вигук виділено у варіанті. А) Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому. Б) Як тебе не любити, Києве мій! В) Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові! Г) Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.

Вариант А

Объяснение:

Если выучишь правила, сам поймёшь почему.

Екологія

1.Слово «екологія» в перекладі з грецької означає наука про дім. 2. Наша планета -  наш дім, а Україна- одна із кімнат дому. 3. Мабуть кожна людина не захотіла б жити в брудному, закиданому різним сміттям будинку. 4. Але, якщо ми самі не будемо прибирати в кімнаті, то її значна частина буде дуже і дуже брудною. 5. Мабуть, захоплені великими можливостями, які відкрив для нас технічний прогрес, ми просто не змогли чи не захотіли вчасно оцінити всі можливі наслідки нашого втручання в природу. 6. Водночас ми самі забруднюємо природу, а значить наша кімната стає неохайною. 7. Я сподіваюся, що ми зможемо все виправити, та стати на перше місце по чистоті за нашою "Кімнатою".

Извините что только 7-м предложений(

Ноги у Любки гладкие были, выразительные и на вид – неутомимые, хотя на каждой стопе вдоль пальцев синела наколка «Они устали»… Надо же – щеки впалые, плечи костистые, живот к спине примерз, а ноги – даже странно – что там твоя Психея!

– Одевайтесь , – сказала Ирина Михайловна и, глядя, как торопливо и зябко путается девушка в лямках рубашки, размышляла.

Надрывная татуировка Ирину Михайловну не смутила. Она второй год сидела в заводской медкомиссии, навидалась за это время всякого, понимала, что детство и юность у человека не всегда протекают на стриженых газонах. Любка держалась скромно, глядела порядочно, пальцы ног на осмотре стыдливо поджимала.

Ирина Михайловна дождалась, пока она оденется, бестолково выворачивая туда-сюда рукава куцей зеленой кофты, и позвала ее в коридор.

– Послушайте… Люба… – она заглянула в лицо девушки. – Вы не представляете, какой это тяжелый хлеб – труд обдирщиц. Через месяц вы рук своих не узнаете, сплошные будут рубцы и ожоги…

Любка настороженно помалкивала, соображая, какого рожна заботливой докторше надо.