Розібрати речення за частинами мови. буду я навчатись мови золотої трави-веснянки у гори крутої

Буду - дієслово; я - займенник; навчатись - дієслово; мови - іменник; золотої - прикметник; трави - веснянки - іменник; у - прийменник; гори - іменник; крутої - прикметник.

На луках. це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх було надзвичайно багато — синіх, червоних, білих, жовтогарячих. дивишся — і очі розбігаються. кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. на неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. а он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! глядь — до нього джмелик у гості! а придивитися до низу різнотрав’я, — то це просто диво! хто тут тільки не мандрує: мурашки своєю злагодженою командою торують стежку до свого замку, якісь чорненькі жучки, що поспішають так, ніби спізнюються на якісь урочистості, маленькі метелики, що спустилися донизу відпочити від своїх клопотів…   дивовижний світ, і хочеться до нього дослухатися, вбачати кожний порух, бо це так захоплююче й надзвичайно привабливо. і я ніби перетворююсь на мандрівника, що мандрує цим казковим світом під назвою  природа

Кожна людина проходить через чарівний, чудовий, казковий світ дитинства. і дуже важливо, хто поведе її дивними стежками до пізнання світу, відкриваючи таїну знань, силу предмета. тому доля дарує кожному з нас першого вчителя, який стане твоїм другом і порадником, прикладом. він буде завжди поруч: у радості й біді, у ваганні і прийнятті життєвих рішень. як це важливо мати такого учителя у житті! багатьма найкращими рисами свого характеру та поведінки людина завдячує саме улюбленому вчителеві: любов’ю до людей, до рідної землі, працелюбністю, відповідальністю.