Місто Вінниця лежить на берегах Південного Бугу при впадінні в нього приток — ріки Віннички і річки Вишні. Уперше Вінниця згадується літописцями чотирнадцятого століття як литовська фортеця. Місто вабить архітектурними пам’ятками минулих століть. Деякі дослідники вважають, що це місто мало б зватися Винниця, бо походить від слів винниця, винокурня. Але є інша версія щодо виникнення назви міста: від старослов’янського слова віно, що означає «посаг, придане, дарована земля». У чотирнадцятому столітті литовський князь Ольгерд захопив цю землю і подарував своїм племінникам. Відтоді, можливо, це подароване поселення і зветься Вінницею (За І. Вихованцем Знайдіть і випишіть займенники, визначте їхній розряд, рід, число, відмінок.

1. Майже всі наречені, підходячи до вівтаря усміхаються у той час, як женихи навпаки зберігають серйозний вигляд.

2. У Кенії жених хотів відчути себе в жіночій «шкурі», носячи цілий місяць жіноче взуття, одяг та аксесуари.

3. Раніше в Європі батьки нареченої приготувавши пироги, складали їх у посудину й викидали з вікон свого будинку. Якщо посудина розбивалася на безліч уламків, уважалося ,що шлюб буде довгим і щасливим.

4. Найдешевше у світі весілля, святкували в індійському племені нандхарі, витративши на все трохи більше однієї рупії.

5. На півночі Англії готували весільні коржі й обкидали ними молоду, поділивши їх на кілька рівних частин. Уважалося, що з’ївши шматочок такого коржа, незаміжня гостя вві сні зможе побачити майбутнього жениха.

6. У Великій Британії для нареченої, вважається великим успіхом у день весілля, поцілувати сажотруса тому що він відганяє злих духів приваблюючи удачу

Объяснение:

вроде так

Весна. Після холодної суворої зими, яка змушувала тіло покриватися мурахами, через пробиваючий холод, це слово звучить, ніби щось найпрекрасніше та найтепліше.
По-перше, для мене весна — це ковток чистого та свіжого повітря. Це змога набратися сил, шанс розкрити та показати себе, та й взагалі це процвітання. Хочеться жити та радіти, торкатися до всього, аби точно впевнитися, що настала весна. Кожної весни на початку березня ми з батьком гуляємо по лісу, галявинах та шукаємо наймогутніші верби. Через тиждень ми повертаємося та видобуваємо смачний та неповторний березовий сік. Доки капля за каплею в пляшку крапає сік, я прислухаюся до шелесту листя, торкаюся сухої кори, вдихаю п’янкий та неймовірний аромат. І це робить мене настільки живою та справжньою, що я точно знаю. Це вона... Вона — справжня весна.
По-друге, нові відчуття, які приходять разом з весною, — це її подарунки. Ти наче після довгої сплячки прокидаєшся та оживаєш. Все починає співати, сміятися та бриніти. І ти розумієш, що життя починається. Не можу не згадати неймовірний вірш Лесі Українки « Давня весна», у якому поетеса так щиро, точно та сильно описала справжню п’янку весну. Весну, яка навіть важкохвору людину змусить піднятися та повірити в свої сили.
Отже, весняне пробудження — це не тільки відновлення природи, це ще й душі людської процвітання.