Списати, знайти займенники, визначити і написати зверху їх розряд Пішов дощ. Галасливий літній дощ раптовий і підступний, але його уявна суворість миттєво тане , віддаючи цілющу вологу всім , хто жадає її цілющої сили. Починався він десь за обрієм і поступово наближався до мене. Я стрибнув з порога прямо в дощ, і — о диво! — він починає грати зі мною. Йому мабуть теж було сумно самому. Як чудово підставити обличчя і долоні цьому чарівному потоку .Хто бачив небо під час літнього дощу , ніколи не забуде цей сіро-сталевий відтінок з блакитними проблисками річної блакиті. Я більше не відчував себе самотньо в той день, бо в мене з’явився новий добрий знайомий – літній дощ.​

1. Б

2. Г

3. Б

4. А

5. Б

6. Б

7. Стирати, вмирати, вбираю, пожираю, застилати, здирати

8. ворожий, сонячний, їжджу, пушок, смішний, прохання

9. запорізький, сиваський, одеський, гадяцький, острозький, карпатський

10. парубоцтво, боягузтво, ткацтво, козацтво, юнацтво, птаство

11. Київщина, Волинщина, Черкащина, Хмельниччина, Житомирщина, Львівщина

12. Воронезький, французький, кременчуцький, солдатський, туристський, нью-йоркський, грецький, дослідницький. велетенський, одеський, птаство, агенство

Объяснение:

Мовлення людини ян представника соціуму загалом чи знавця конкретної професії зокрема тоді можна буде назвати культурним, коли дібрані мовно-виражальні засоби відповідатимуть меті й ситуації спілкування, коли мовець буде говорити і писати правильно. А це неможливо без опанування чинних мовних норм.

Сучасна українська мова – мова нормована. Нормативність як найважливіша ознака літературної мови виявляється в тому, що склад словника в ній дібраний із загальної скарбниці національної мови, значення й уживання слів, вимова, правопис й утворення граматичних форм підпорядковуються загальноприйнятому зразку.

Норма – це об'єктивно вироблені, загальновизнані й загальноприйняті мовні засоби і правила їх використання (словозміни, словотворення й утворення речень) у певний період розвитку літературної мови, що розглядаються як зразок для мовлення всіх, хто користується цією мовою. Нормі літературної мови притаманні такі особливості: відносна стійкість, поширеність, загальновживаність, обов'язковість для всіх носіїв мови. Норми не створюються штучно: вони відбивають закономірні процеси і явища, що відбуваються в мові й підтримуються мовленнєвою практикою. У мовленні важливо дотримуватися таких норм:

• орфоепічних: правильна вимова голосних і приголосних звуків у питомо українських словах, правильна вимова запозичених слів, а також окремих граматичних форм слів різного походження;

• акцентуаційних: правильне наголошування загальновживаної та термінологічної лексики;

• орфографічних: правильне написання слів та їхніх частин;

• лексичних: правильне використання слів відповідно до Їхнього лексичного значення, їх сполучувальних властивостей;

• фразеологічних: правильне трактування значення фразеологізмів та їх доречне вживання;

• морфологічних: правила утворення граматичних форм різних частин мови;

• синтаксичних: дотримання порядку слів у реченні, узгодження його складових частин;

• пунктуаційних: правильне вживання розділових знаків у простому і складному реченні;

• стилістичних: правила використання мовних засобів відповідно до обраного стилю.

Норми допомагають літературній мові зберігати цілісність і загальноприйнятість, а також допомагають виконати їй свою основну функцію – культурну.

Объяснение: