Шуючи. За потреби504 . Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть дієслова у формі ми-нулого часу як члени речення.1. А до змивав із осе, и уні рум'яна (Л. Демидюк 2. Вітерсинав де, изрева, вив провулками, громом перекочувався поебу (Ю. Тис). 3. Руді дощі збе, ибралися за лісом, як штурмо-вий ударний батальйон (М. Боровко). 4. Ранок народивсь у ро-сах, у зелених буйнощах л(е, извад (О. Гончар). 5. На віях хмарасти усіби, ни)ій дощик (М. Боровко). 6. Сонце сльозою упалоза хмару (М. Боровко).У підкреслених дієсловах Позначте суфікси, усно визначте число та рід (в од-​

З кожним днем теплішає. От уже і сніг розтанув, і земля вкрилася свіжою зеленою травою. Постійно дме вітер, але він уже м’який, теплий, наповнений ароматом перших квітів. Пригріває сонечко, а у вітах дерев співають птахи, що повернулися з теплих країв. Бруньки набухли та от-от перетворяться на молоде листя. Заквітають вишні та абрикоси, розповсюджуючи навколо себе солодкий аромат. Скоро сади стоятимуть наче в білому тумані. Травень принесе першу весняну грозу та зливу, що напоїть землю живильною вологою. Весна – то час пробудження та оновлення природи, сповнене краси та радості.

Закінчилися суворі морози, і скрізь відчувається подих весни. Все пробуджується до нового життя, дихає свіжістю й молодістю. Ще острівцями лежить сніг, а сонечко припікає, і з’являються перші вісники весни – маленькі струмочки. Біжать струмочки і співають свою пісеньку, весело повідомляючи всім про прихід весни: «Весна іде! Весна іде! Ми молодої весни гінці, вона нас вислала вперед! »

І хоча вночі все ще морозно, але весна вступає в свої права. Дзвінкіше звучать пташині голоси, від їх щебетання за вікном я прокидаюся вранці. На деревах, що відпочили за зиму, набухли бруньки. Віє легкий вітерець і зашумлять радісні дерева, вітаючи весну. А вслухалися ви в спів весняної капелі? Це ж справжній хор з різними голосами і тональністю: десь тихіше, десь голосніше, а то й зовсім басом.

Я люблю гати навесні за природою, дивитися, як навколо все оновлюється. Люблю проводити вихідні у весняному лісі. Йдеш лісом і відчуваєш, що на душі стає легко і радісно. Ось сонячні зайчики танцюють на галявині, – вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися. Між деревами від перших сонячних промінчиків з’явилися проліски. Вони ще зовсім маленькі, тендітні, але скільки завзятості в цих ніжних кольорах: наполегливо пробивають вони товстий килим торішнього снігу. Блакитні пелюсточки, немов посміхаючись, тягнуться до сонечка. Набредеш на галявинку пролісків – і очей відвести не можеш: здається, ніби земля і небо одного кольору – яскраво-блакитного. Квіти такі ніжні, що й зривати їх шкода і навіть соромно. Напевно, немає нікого мудріше матінки-природи, тому що як пояснити, що одна пора року змінюється іншою, і неодмінно приходить сама довгоочікувана з них – красуня весна.