Спишіть речення. З’ясуйте значення виділених словосполучень. Поміркуйте, чому їх виділено. Які це члени речення — обставини чи додатки? 1. Вузька, поросла споришем вулиця стьобнула на околицю села. Там, за крайніми хатами, вже виднівся пагорб із залишками старого замку. 2. На чільному місці, поруч із Кобзарем, висів портрет чоловіка середніх літ зі світлим крутолобим обличчям і довірливими очима. 3. Я вже не кажу про Івана Франка, записи якого складають золотий фонд української фольклористики та етнографії. Окрім пісень, обрядів, великий Каменяр уклав чотиритомне зібрання прислів’їв та приказок. 4. Закладини обов’язково освячували ритуальним обідом. Тут же, за ритуальним обідом, домовлялися, коли будуть зводити стіни. 5. Нині, вже на відстані часу, я часто згадую сільські забавки, намагаюся проаналізувати їх, збагнути їхню природну стихію. 6. Витоки колективної до що була поширена в багатьох народів, зокрема і слов’ян, сягають глибокої давнини. 7. Згодом, після десятирічки, наші шляхи-дороги розійшлися. (Із творів В. Скуратівського)