Укажіть речення, у якому відокремлюється вигук.А)О князю, служитимо тобі вірно!Б)О краю мій, я тебе не забуду!В)О нарешті ми зможемо зустрітись!Г)О жінко!Ти життя.Кажи меня надію

Мiй товариш- справжнiй друг , мiй однодумець , моя опора. Я вважаю , що менi з ним пощастило. Адже згадайте , з Ким Ви дiлетесь в скрутну хвилину? З мамою, татом? Так, але це не завжди. Найбiльша пiдтримка для мене -цe мiй товариш! Я йому довiряю , цiную, пишаюсь , та цiкавлюсь. Хiба ще щось потрiбно? Можливо , але не менi. Пiтримка для мене -це усе. Друг пiзнаэться у бiдi, в радостi, завжди. Так, бувають моменти , що я не цiнував його, але цiную! Менi прикро за це , я вважаю , що просити пробачення -це не складно! Зробити перший Крок на примирення -теж гiдно. Йдучи спати, я радiсно згадую нашi пригоди, це було весело та неповторно! Це було круто! Це те , що я хочу поставити на паузу i повторювати декiлька рокiв! Мабуть , мiй товариш буде в моэму серцi завжди , i не дивно , вiн цього справдi вартен!

Нажаль, написати твір не можу до але можу до з темою. Нещодавно на уроці ми читали козацьку народну пісню
"Стоїть явір над водою"  ось слова:

Стоїть явір над водою, в воду похилився;
На козака пригодонька - козак зажурився.
Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький;
Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький!
Не рад явір хилитися, вода корінь миє!
Не рад козак журитися, так серденько ниє!
Ой приїхав з України козак молоденький,-
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький.
Ой поїхав на чужини та там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув.
Звелів собі насипати високу могилу,
Звелів собі посадити червону калину:
- Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті!

Гадаю,що за основу твору можна взяти козака, який поїхав на чужину і йому зовсім нерідний той край. Від цього й похилився явір.

Сподіваюсь до