1. Прийменник є в кожному рядку, окрім А Час за гроші не зможеш купити. Б Не гріє сонце на чужині. В Як гукнеш, так і відгукнеться. 2. Прийменник є в реченні А Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло. Б Той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе. В Навколо - ворогів зрадливість лукава 3. Помилково вжито прийменник у варіанті А виступати на захист Б спілкуватися на суржику В відгукнутися на запит 4.Граматично правильно побудовано словосполучення А звернутися по до Б пропустити із-за хвороби В розмовляє на англійській мові 5.Частки немає в реченні А Тільки з юних літ мені відкрилась правда. Б Розум за гроші не купиш. В Тече вода із-за гаю та попід горою 6.Частки немає в реченні А Правда таки переможе. Б Пішов би я в Україну. В Я буду крізь сльози сміятись. 7.Через дефіс треба писати всі частки рядка А будь/як, отак/то, ані/хто Б зумів/таки. що/небудь, отож/бо В таки / прийшов . скажи/но, аби/кого 8.Правила правопису частки порушено в реченні А Він коня поганяє , нібито не бачить. Б А серце-таки рветься до кращого життя. В Степаночку, голубчику, чого-бо ти плачеш? 9.Через дефіс треба писати всі частки рядка А будь/кому, казна/що , де/коли Б які/ж/бо, аби/як, що/року В якби/то, годі/бо, будь/звідки 10.Виділене слово є сполучником.Його треба писати разом у реченні А Я мушу книжки читати, ЩО/Б очі мої не осліпли. Б ЯК/БИ не тис мороз, а весна буде. В Про ЩО/Б не писав поет, він завжди пише про людину 11.Вигук є у реченні А Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові ! Б Бувай здоров, юначе.Кланяйся від нас своєму дому. В Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.

1. Прийменник є в кожному рядку, окрім

В Як гукнеш,так і відгукнеться.

2. Прийменник є в реченні

Б Той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе.

3. Помилково вжито прийменник у варіанті

Б спілкуватися на суржику

4. Граматично правильно побудовано словосполучення

А звернутися по до

5.Частки немає в реченні

В Тече вода із-за гаю та попід горою

6.Частки немає в реченні

В Я буду крізь сльози сміятись.

7.Через дефіс треба писати всі частки рядка

Б зумів-таки. що-небудь, отож-бо

8.Правила правопису частки порушено в реченні

Б А серце-таки рветься до кращого життя.

9.Через дефіс треба писати всі частки рядка

В якби-то, годі-бо, будь-звідки

10.Виділене слово є сполучником.Його треба писати разом у реченні

А Я мушу книжки читати, ЩОБ очі мої не осліпли.

11.Вигук є у реченні

Б Бувай здоров, юначе.Кланяйся від нас своєму дому.

 

1. Комплімент (див. Гл. 7, 15) передбачає похвалу, вислів приємних, листяних для співрозмовника суджень.
Для того щоб комплімент не виглядав грубими лестощами або не привів до комунікативної невдачі, потрібно подивитися на потенційного співрозмовника і похвалити його за те, що насправді гідно похвали. При висловленні компліменту треба намагатися бути щирим. Комплімент не вимагає обов'язкової лаконічності, наприклад слова про те, що співробітник фірми справляється зі своїми обов'язками краще, ніж його попередники, можна доповнити вказівкою па те, що всі папери, що відносяться до його компетенції, знаходяться тепер в ідеальному порядку.Якщо є побоювання, що комплімент не буде прийнятий через особливості характеру або національного менталітету (відомо, наприклад, що росіяни частіше починають применшувати свої достоїнства, ніж дякувати за комплімент), а також з причини негативного ставлення до мовця або небажання "піддаватися впливу" , доцільно завершити його питанням, яке не дасть можливості спростувати сказане: "Чудова зачіска! Хто тебе так добре постриг?"Слід пам'ятати, що непомірні похвали можуть бути сприйняті негативно, а комплімент, зроблений безпосередньо перед тим, як про що-небудь попросити співрозмовника, занадто явно демонструє маніпулятивні наміри.
3. Контраст. Прийом, заснований на протиставленні того, що було до спілкування зі співрозмовником або до звернення до його послуг (все було погано), і ситуації зараз (стало добре). Варіант цього ж прийому - вказівка на те, що всі повинно бути добре:У нас було стільки проблем з реорганізацією (ремонтом, автомобілем, переїздом), але тепер-то, після того, як за справу взялися ви, справа піде (все буде добре).4. "варіюється повтор" - це багаторазове повторення однієї і тієї ж інформації, або дослівне, або за до різних формулювань, що мають одне і те ж значення. Подібне повторення доречно не завжди, оскільки може призвести до подразнення співрозмовника і втрати контакту з ним. Однак у ситуаціях, коли іншого виходу немає, можна повторювати одне і те ж, використовуючи близькі за значенням конструкції, наприклад:Так не має бути...Цього не може бути...Це абсолютно неможливо ...Цієї деталі (фразі, затвердженню) тут не місце ...І все-таки ми повинні змінити це ...Я можу бути задоволений тільки при зміні ...
7. Загальновідомі, банальні істини. Сутність прийому полягає в тому, що вирікається думка, з якою неможливо не погодитися (загальноприйнята істина, виражена прислів'ям або приказкою, популярної літературної цитатою, фразою відомого політичного діяча або історичної особи, поширеним висловом): "Скільки людей , стільки думок "; "Все тече, все змінюється"; "Від великого до смішного один крок"; "Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику"; "Повторення мати навчання"; "Часи змінюються, і ми змінюємося з ними"; "Глас народу - глас божий"; "Вустами немовляти глаголить істина" і т.д. Подібні висловлювання змушують співрозмовника, по-перше, підсвідомо більше довіряти мовця, а по-друге, готують грунт рішенням, вигідному для того, хто банальну істину вимовив:"Часто люди помиляються, довіряючи першому враженню" (при необхідності вселити думку про те, що потрібно переглянути погляд на якусь ситуацію або думку про людину);"Діловій людині доводиться підписувати багато документів" (тут дається установка на позитивне ставлення до підпису на якомусь документі);"Іноді вже при першій зустрічі у людей виникає довіра один до одного" (створення установки на довіру).

О в спілкування, як зазна¬чалося, відносять також впливу однієї людини на іншу (або інших), коли ми прагнемо «спро¬вокувати» її поведінку в потрібному нам напрямі, знайти в системі її діяльності «слабкі місця», визначити фактори, що керують нею, і намагаємося змінити їх. Отже, будь-який вилив здійснюється з метою формування, закріплення або зміни установок, поглядів, взає¬мин, почуттів, дій тощо. Психологічні механізми різних за природою видів впливу не однакові. Кожний з них специфічний і застосовується за певних умов.  

До групи психологічних в впливу на людей належать на¬віювання, наслідування, психічне зараження і т. ін. Це механізми, які діють насамперед на несвідоме. Існує ще такий важливий б впливу, як переконання. На відміну від попередніх його використовують тоді, коли хочуть вплинути на свідомість людини. Якщо дія трьох пер¬ших механізмів пов’язана переважно з некритичним ставленням лю¬дей до інформації, поведінки, емоцій тих, хто діє на них, то переко¬нання передбачає логічне мислення, критичний аналіз цих сигналів.  

Переконання — це б впливу, коли людина звертається до свідомості, почуттів і досвіду іншої людини з тим, щоб сформувати в неї нові установки. Переконання впливає не тільки на розум, а й на почуття, якщо звернення до інших супроводжується емоціями. Отже, переконання — це такий вплив однієї людини на іншу або на групу людей, який діє на раціональне та емоційне в їхній єдності, формує нові погляди, відносини, що відповідають вимогам суспільства.  

Переконання не дасть належного результату, якщо його підміне¬но моралізуванням. Тому краще не вживати слів типу «мусиш», «зобов’язаний», «як не соромно» та ін. Така форма сприймається як формальна і до неї ставляться іронічно, а то і з презирством.