Со 2 по 4 Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. Зробіть синтаксичний і морфологічний розбір речень (підкресліть усі члени речення, визначте, якою частиною мови є кожне слово 1. Мати вірила земля усе знає що говорить чи думає чоловік що вона може гніватись і бути доброю і на самоті тихенько розмовляла з нею довіряла свої радощі болі й щоб вона родила на долю всякого і роботящого і ледащого. 2. Вогненна стріла Перуна руйнує стіни в'язниці зими і вмита цілющими водами Богиня любові світла й згоди з'являється до людей пропонуючи їм свої щедрі дари тепло й радість. 3. Пісні тепер здавались і завзятішими і пристраснішими у кожному їхньому колінці начебто палко билась грудочка гарячого сонця і воно щоб не захолонути мало невсипно пульсувати мало лунати й дзюркотіти струмочком життєлюбної мелодії. 4.А там куди поцілила перша блискавка піднімається золотава рослинка своїми квітами-ключами відмикає вона земні надра випускаючи трави.

Проблема статусу і функціонування української й російської мов в Україні, потреби в тих чи інших заходах з боку як держави, так і суспільства з метою оптимального її розв'язання стала предметом численних дискусій ледве не з перших років входження України до складу Московського царства. Гострота, масштаб і рівень дискусій змінювалися в часі, як і відповідні заходи російської, а згодом радянської державної влади. Часи відвертого й брутального нищення української мови і культури змінювалися на періоди певної лібералізації, зазвичай нетривалої й неглибокої, але сама проблема не зникала практично ніколи, а на другу половину ХХ ст. навіть загострилася. Слід, очевидно, пригадати, що саме мовне питання стало однією з основних причин боротьби за проголошення незалежності України. Надію на справедливе вирішення проблеми приніс 1989 рік, коли під тиском патріотично налаштованої демократичної громадськості Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Закон "Про мови в Українській РСР", а згодом й інші законодавчі акти, з Конституцією незалежної України включно. Однак очікувані сподівання не справдилися: проблема взаємин української і російської мов в українському суспільстві розв'язана не була - вона не зникла, а лише трансформувалася. Якщо раніше, за імперсько-радянських часів, ішлося про дискримінацію української мови й протекціонізм щодо російської, то тепер усе відбувається з точністю до навпаки: лемент зчиняється вже щодо утисків російської мови і щодо необхідності її захисту. Лунають навіть вимоги надати державній мові сусідньої країни статус другої державної в суверенній Україні. Що ж коїться в нас із мовами насправді? Кому й навіщо потрібна друга державна - російська? До чого це може призвести? Чи потрібно це українському народові, простим українцям, незалежно від їхнього етнічного походження? Хто і що від цього виграє? Про все це за поміркувати автор: не філолог, не політик, просто - громадянин і патріот своєї держави.

1) гіркий, гіркіший , більш ( менш) гіркий , найгіркіший, найбільш  (найменш) гіркий
2)  глибокий, глибший , білш ( менш) глибокий, найглибший, найбільш ( найменш) глибокий
3) дзвінкий дзвінкіший білш менш дзвінкий найдзвінкіший найбільш найменш дзвінкіший
4)солодкий солодший білш менш солодкий найсолодший найбільш найменш солодкий
5)стрункий стункіший білш менш стрункий найстрункіший нійбільш найменш стрункіший
6)медичний медичніший білш менш медичний наймедичніший найбільш найменш медичний
7)Дешевий девшевший білш менш дешевий найдевший найбільш найменш дешевий
8)Кислий кисліший білш менш кислий найкисліший найбільш найменш кислий
9) рідкий рідкіший білш менш рідкий найрідкіший найбільш найменш рідкий
10)поганий поганіший білш менш поганий найпоганіший найбільш найменш поганий 
 
Уф дописала))