КОНТРОЛЬНА ПО УКР МОВЕКонтрольна робота за темою "Займенник " 1. Укажіть рядок, у якому не правильні форми вживання займенників :а) Спитав у нього ; б) збудив її ; в) пробачте мене ;г) дякую вам . 2. Позначте рядок , у якому всі слова є займенниками : а) себе, десь, жодний , інший; б) хто, нікотрий, як, наш ; в)його, себе, нікого, скільки ; г) ці, такий, всюди, де. 3. Укажіть ряд займенників , які змінюються так само , як прикметники : а) абиякі, мого, комусь; б) ніякого, цей, абичиїм ;в) нікого, сам. чиєму; г) його. самого, їхній . 4. Укажіть ряд займенників , які змінюються лише за відмінками : а) ті, чомусь, ніскільки; б) декому , який, абихто; в) собою, що, когось;г) нікому, сам, чиєму . 5. Укажіть речення , у якому вжито особовий займенник другої особи множини :а) Учителька багато розповідала про себе ; б) До школи від нас три кілометри ; в) Вам , хлопці , треба до однокласниці . 6. Укажіть речення , у якому зворотній займенник себе вжито в родовому відмінку : а) Батько даремно намагався заспокоїти себе ; б) Цими травами вона вилікувала себе ; в) Дуже важливо мати повагу до самого себе ; г) Себе треба вміти захищати .7. Укажіть речення , у якому вжито відносний займенник :а) Хто буде чергувати ? б) Мама здогадалась , який сюрприз її чекає ;в) Кого ти зможеш випередити? 8. Укажіть ряд займенників, які належать до одного і того самого розряду : а) Чому, щось ; б) ним, мене, нас ; в) нічиїм, ніякому , деякі . 9. Укажіть речення , у якому вжито присвійний займенник : а) Цей вірш я знайшла у її зошиті . б) Бабуся повела його до дитячого кафе ; в) Холод примусив їх добувати вогонь. 10 . Укажіть правильне твердження а) Усі займенники змінюються за родами, числами та відмінками ; б) Займенники можуть бути різними членами речення ; в) За мофологічними ознаками займенники поділяються на розряди.​

ответ:1.питання в

Объяснение:

Нудне. Чесне слово, нудне життя сучасних школярів. Якщо ти не відвідуєш ніякі секції, то всі 11 років навчання ти з дня у день мандруєш за маршрутом "дім-школа". І цей маршрут такий що називається противний, до гіркоти в роті остогидлий тобі. А зробити-то нічого не можна. Раніше, взяти хоча б за приклад наших батьків, у школярів було більше вільного часу, вони гуляли на вулиці. Але не так, як сучасна молодь, зависаючи у під*їздах з пляшкою пива, гуляли по-справжньому. Що ж зараз? Вільного часу школярі майже не мають, а коли випадає їм, то вони прагнуть не вийти на вулицю, а погратись на ноутбуці, посидити в інтернети з так званими друзями. Знаєте, школярі задихаються від такого надмірного навчання і ставши трохи дорослими усіма силами намагаються вирватись з цього болота вічних домашніх завдань. Тому я співчуваю сучасним школярам.

Кожен із нас має батьків. Вони народжують, виховують нас, дають нам найперші й найважливіші знання. Та якщо подивитися на речі глибше, в усіх — і не тільки в людей, але й у тварин, птахів, рослин — є спільна мати. Це природа, середовище, в якому всі ми існуємо. Представники рослинного й тваринного світу майже не змінили основ свого існування протягом тисячоліть, людина ж розвинулася від напівтваринного до цивілізованого стану. Чому ж ми, цивілізовані люди, пам’ятаючи про повагу до власних батьків, часто забуваємо про повагу до нашої спільної матері?

Розвиваючись від первісної до сучасної, людина віддалилася від природного світу. Ставши фактично найсильнішим і найрозумнішим видом, вона що далі, то частіше припускається серйозних помилок у поводженні з навколишнім середовищем. Спочатку люди вирубували ліси, осушували болота, намагалися повернути течію річок в іншому напрямку, потім бездумно занурювались у земні й морські глибини, порушуючи лад речей, що існував за мільйони років до появи самої людини. А скільки аварій уже трапилось на заводах, фабриках, гідро- та атомних станціях… І наслідки цих аварій відбиваються не тільки на людях, але й на всіх живих істотах, бо природа — це замкнена система, що має перебувати в рівновазі, щоб нормально існувати.

З раннього дитинства нас привчають не смітити в домі, прибирати за собою. Але природа — теж наш дім! Тож не треба забувати, що слід так само поважати його, як і власну оселю. Звичайно, не від простої людини залежить, як функціонує атомна станція, чи може трапитися на ній аварія, але навіть дитина може й повинна на розкидати сміття в лісі чи біля річки, моря, не ламати дерев та кущів, піклуватися про птахів та тварин, що живуть зовсім поруч. Одним із правил життя для кожного має стати правило Маленького принца: «Устав уранці, умився, привів себе в порядок — і відразу ж приведи в порядок свою планету».

Люди майже не замислюються над тим, якою є земля відразу після їхнього народження та якою вона стає напередодні їхньої смерті. Вони змінюють середовище, в якому живуть, напевне, не усвідомлюючи, до чого можуть призвести ці зміни за кілька десятків людських поколінь. Мені здається, що кожен має думати про це, адже не тільки наші діти, але й прапраправнуки заслуговують побачити світ гарним, здоровим і квітучим!