Уявіть, що ви журналіст, який отримав завдання взяти інтерв'ю у відомої особи. Складіть розмову в формі діалогу (8-12 реплік Граматичне завдання: використайте в розмові звертання, вставні слова і словосполучення, речення з відокремленим додатком.

Інтерв'ю з Ліною Костенко.

- Доброго дня, Ліно! Я дуже щаслива, що маю змогу брати інтерв'ю у такої відомої особи, як ви!

- Мені дуже приємно це чути. Які питання ви б хотіли у мене запитати?

- Увесь світзнає про Вас, як про мужню та сильну жінку, яка пережила страшні часи війни та голоду. Що вам надавало сил пережити такі страшні події?

- Єдине що мене надихало це письменництво. Попри заборону на літературу, я все одно писала без упину.

- Такі героїчні вчинки свідчать про тільки про те, як сильно ви любите творити й писати. Нам відомо, що в дитинстві ви мріяли стати льотчицею, це правда?

- Так, бажання було настільки сильним, що я змайструвала собі саморобний парашут із старої маминої парасолі та простирадла, піднялася з ним на горище і стрибнула. Тоді я ледве не загинула, тому з мрією дитинства було покінчено.

- Дивлячись на цей вчинок - видно, що з дитинства ви були сильною людиною та йшли за мрією через будь-які перешкоди. Ви - неймовірна! Дуже дякую Вам за інтерв'ю.

- Взаємно, до побачення.

-На все добре.

Перше розпорядження про виготовлення та встановлення пам’ятника Кобзарю було прийняте 9 березня 1993 року.      

Новий пам’ятник мав з'явитися в Рівному до 9 березня 1999 року - до сто вісімдесят п`ятої річниці від дня народження Тараса Шевченка.

Авторами пам'ятника рівненському Тарасові Шевченку стали скульптори Петро Подолець і Володимир Стасюк, а керував проектом львівський професор Е. Мисько.

Відкрили монумент 22 травня 1999 року, саме у цей день (у 1861 році) прах Шевченка перепоховали на Чернечій горі.

Ідея створення пам'ятника виношувалась давно. З ініціативи товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка було оголошено конкурс на кращий проект пам'ятника та проведено п'ять турів. У ньому взяли участь, як відомі скульптори, так і початківці: Василь Джабрайлов, Михайло Йориш, Олександр Данилов, Петро Подолець, Володимир Стасюк, Олександр Євтушенко, Володимир Пєтухов, Микола Сівак та ін.

Кращою була визнана модель і затверджений проект пам'ятника Т. Шевченку, авторами якого є скульптори П. Подолець, В. Стасюк та архітектор В. Ковальчук. Проект пам'ятника постійно вдосконалювався. Потрібно було створити монументальний об'ємно-просторовий синтез, який не лише органічно доповнював би центральну площу міста, але й зав'язував її в один цільовий ансамбль. До 1996 року було виконано модель пам'ятника, який затверджено художньою радою Львівської кераміко-скульптурної фабрики

Зважаючи на рекомендацію академіка Емануїла Миська, спорудити пам'ятник було вирішено на центральній площі міста - майдані Незалежності. Виконувався пам'ятник на кераміко-скульптурній фабриці Львівської спілки художників на кошти товариства "Просвіта", партії "Народний Рух". Пізніше до фінансування приєдналось близько ста громадських організацій, а чергова сесія обласної Ради ухвалила виділити на ці цілі 250 тис. грн. . Благоустроєм площі займалася мерія міста. На відлиття пам'ятника в бронзі було витрачено 5 тонн матеріалу. Всередині нього знаходиться особлива металева конструкція, яка скріплює весь монумент, втримує його окремі маси, робить всю споруду особливо міцною. Для постаменту використано граніт Токовського кар'єру (Дніпропетровщина), який має приємний темно-малиновий відтінок. Автори створили пам'ятник, наповнений особливим ідейним змістом: змістом національної самосвідомості, незалежності, звільнення, проповідником яких був Тарас Шевченко.

Великий Тарас зображений у русі: він іде, він немов звертається до поколінь з особливим зверненням, немов би веде мову-заклик про братерство, єдність, любов. І його мова є надзвичайно зрозумілою і привабливою, і вся його постать випромінює особливу енергію, яка притягує, яка змушує зупинитись, задуматись. . . Пам'ятник Тарасу Шевченку в місті Рівне створений на кращих традиціях вітчизняного мистецтва, що відповідає завданням і вимогам до монументальних пам'яток такого типу. Він став окрасою і своєрідним символом міста.

Не кожна людина знає, як добре відпочивати в лісі. Ви багато втрачаєте, відмовляючись від лісового природного відпочинку всією сім’єю. Можливо, пам’ятки лісу обмежуються деревами і стежками, але сюди відправляються не за екскурсіями! Кожен батько знає, де відпочити з дітьми — відправитися всією сім’єю в похід у ліс. Раніше це було більш популярним видом відпочинку, зараз знову починає набирати оберти популярності. Кожен, хто пройшов через відпочинок у лісі, знає, який сімейний відпочинок найкращий, цінний і запам’ятовується. Відправитися в ліс можна разом з дітьми. Необхідно тільки заздалегідь подбати про безпеку і захист від комах. У ліс можна піти пішки з рюкзаками або помістити всі речі в багажник авто і поїхати на машині. Ліс може стати корисним не лише для вихідних, але і для здоров’я, адже повітря тут чистіше, дихати — легше, природа — яскрава і насичена. Та й різноманітність у відпочинку дуже важливо — не по пляжам одним кататися з разу в раз. Недалеко від будь-якого міста є ліс, в який можна відправитися. У першу чергу, в лісі відпочиваючі шукають порожнє і чисте місце для відпочинку, після чого починають розміщуватися і облаштовувати своє місце для відпочинку. Сімейний відпочинок можна провести в лісі, як з ночівлею, так і відвідавши узлісся вдень, деякі вважають за краще проводити тут вихідні. Для дітей це так само корисно — вони краще розвиваються, вчаться орієнтуватися на місцевості і вивчають своє місто в різних варіаціях (не тільки міські масиви, а й околиці) під вашим наглядом.