Краплини ро(3, сгонистопідіймалася (в)гору, алюдина роняючи пітх(е, илилася в роботіни(3, c)ько до з(е, и)млі.Про(те) їй ще довго(довго)вв(е, и)жались оті сонцемп(и, е)р(е имиті віщунит(е, и) пла, що на крилахпр(е, и)носять в(е, и) снуУ, В) таку пору дівчата(підлітки) ве и)водиливе, и) с..нянки. A (у, в) небівсе тягнулись л(е, и)бедізрі(дт)ка гублячи наз(е, и)млю пр(е, и)терте вдорозі пір( )я.По з(е, и)мліроз, с)бри(3, с)кувалисьпі(дт)сні(ж, ш)ники, а наднею дзве иніла урочистал(е, и)6(е, и)дина пісня.​

краплини розгонисто  підіймалася вгору, а  людина роняючи піт

хилилася в роботі  низько до землі.  Проте  їй ще довго -довго

ввижались оті сонцем  перемиті віщуни  тепла, що на крилах

приносять весну.  У таку пору дівчата  -підлітки виводили

веснянки. A у  небі  все тягнулись лебеді  зрідка гублячи на  землю притерте в дорозі пір*я.  По землі розбризкувались  підсніжники, а над

нею дзвеніла урочиста лебедина пісня.​

Шафран (або крокус) - назва рослини із сімейства ірисового (півникових) і прянощі. Слово «шафран» в перекладі з арабської означає «жовтий», - це назва говорить про те, що в минулі часи шафран цінувався не стільки як прянощі, а в першу чергу як барвник.
Як прянощі використовують висушені рильця квіток. Враховуючи, що в кожній квітці їх всі три, а збирають їх лише один раз на рік - у період цвітіння і виключно вручну, то зовсім не дивно, чому ця спеція має таку високу ціну. Для більшої очевидності відзначимо, що для отримання 1 кг шафрану необхідно зібрати 300 тисяч квітів крокусу.

Одного разу сталося велика біда- пересварилися усі слова в реченнях. ніхто не хотів стояти поруч один з одним, Всі слова розбігалися в різні боки.Зовсім так , як учні в школі коли посваряться- то б"ються, то сидять по різних закутках. Матуся Мова вже й не знала, що їй робити зі своїми неслухняними дітьми- словами Як же їх помирити? Як примусити правильно стати в реченнях? Адже при такому безладі в реченнях і мови немає.багато часу пройшло чи мало, того нам не відомо, але рішення знайшлося. Згадала матінка Мова про найменших своїх діток- вони навіть членами речення не були.Це слова і, а, й, чи, але, бо, щоб,та, ніби.Сказала тоді Мова такі слова:" Ви найменші у мене, та завдання я вам дам важливе- ви поєднаєте слова у реченнях, щоб зміст їх був людям зрозумілий, а за це назову я вас СПОЛУЧНИКАМИ."Від того часу й з"явилися сполучники в нашій мові, що поєднують однорідні члени речення.