З'ясуйте, які словотворчі засоби є визначальниками власне українських слів. назвіть їх. лицарство, забудько, плетиво, мрійниця, спершу, інколи, байдуже, навпростець, казна-який, отакенький, пір’ячко, довжелезний, селище, папірець, метушня, керманич, гуркіт, рівнина, міжгір’я, рученя, хатиночка, батьківський, скрипаль,

1. Одиничний дієприслівник ужито в реченні
    б) Ненька встигала і хату побілити, і хліб спекти НЕ ПОСПІШАЮЧИ.

2. Одиничний дієприслівник необхідно виділяти комами в реченні
     г) Мене там мати повивала і, ПОВИВАЮЧИ, співала.

3. Усі дієслова одного подано в рядку:
    а) пишімо, співайте, кричи

4. Дієприслівник є в кожному реченні, окрім:
    а) В дні, прожиті печально і просто, все було як незайманий сніг.

5. НЕ з дієприкметниками треба писати окремо в рядку:
    в) казка НЕ прослухана, НЕ розвантажена вчасно машина. 

Головною постаттю в «Пісні про рушник» є образ матері. Він яскравий і виразний, він увесь пронизаний великим синівським почуттям. А. Малишко продовжує одвічну тему і прагне ще раз довести нам, що нема нічого святішого в усьому світі, ніж материнська любов. В її погляді відображені смуток і тривога, які поєднуються з надіями на щасливе майбутнє свого сина. Поет розкриває усю красу материнських почуттів і материнської душі, використовуючи для цього виразні поетичні деталі. Рідна мати й «ночей недоспала», і рушник своєму сину «на щастя, на долю дала». Портрет матері А. Малишко змалював за до простих, але в той же час досить виразних епітетів:«І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,І засмучені очі хороші, блакитні твої».