grekova5
?>

Що вразило хлопчика? У тексті Жайворонкимова 1. Прочитай уважно текст.Жайворонки У кінці городу, від поля, ро(з, с)кошували в…сокі гі(лл, л)ясті ч…решні. Миколка знав, що їх отак р…дочком колись посадив прапрадід Максим, якого із сучасників ніхто (не)пам…ятає. Навіть (й, ь)ого могила (не)збереглася, бо старий цвинтар давно занедбали, бо там десятки літ товчуться кози і свині, пасуться і корови.Серед тих д…рев була (най)товстіша з ро(з, с)довбаним дуплом: так викурили звідти бджіл, що жили там (не)відомо скільки літ. Видобув батько з того глибокого дупла декілька відер щільників з медом. Цього Миколка не бачив, бо його тоді ше й на світі не було, але чув не раз розповіді про ту бджолину оказію.Відразу за черешнями тяглася широка, вся заросла густим різнотрав’ям, польова дорога, якою їздили хіба що весною коли орали і сіяли, та ще у жнива, іноді й восени.На тій дорозі до самісінької зими товклися гуси і качки навколишніх господарів.Ранок був сонячний, зелений та ще й сизий. А сизий тому, що за дорогоювеличезна нива колисала житечко.Миколка вигнав гусей саме тоді, коли вся дорога сміялася до сонечка золотими кульбабовими квітами. Він йшов босими ногами по м’якому килиму, полохаючи роботящих бджіл.Хлопчик аж світився на сонці від радісного сприйняття весняного ранку!І раптом гусяча ватага попленталася через кульбабову дорогу до сизої ниви. Малий нагнувся, взяв у руку грудочку землі і кинув її навздогін птахам, вигукуючи:— Не чіпайте житечка! Не чіпайте житечка!І яке було його здивування, що та чорна грудочка не впала на землю, а затріпотіла крильцями швидко-швидко і повисла у синьому небі над золотою дорогою і сизою нивою. Вона тремтіла, піднімаючись все вище і вище. 1 вчулося Миколці, як з неї витрушуються якісь дивні звуки…Тоді хлопчик кинув ще одну грудочку. І та також затріпотіла крильцями, піднімаючись ближче до вранішнього сонечка…Миколка кинув ще і ще декілька грудочок — і небо заспівало, задзвеніло неповторною весняною піснею.Малий почав приглядатися, як то тремтять крильцями кинуті ним грудочки. На свій подив, помітив у небі натягнуті золоті і срібні промені-струни, по яких вдаряли крильцями темні грудочки…Хлопчик так був вражений побаченим, що забув і про гусей… А над ним співало весняне жайворонкове небо, а під ногами цвіла весняна земля. Наче у казці. Що вразило хлопчика? Поясни чому. Напиши про це текст. (3-4 речення)

Украинская мова

Ответы

Struev730
Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. це все природа. людина — частина її. але у людини є можливість змінювати природу. кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. це життя. і наш обов'язок — зберегти його. без природи людина загине. збереження природи — це збереження людини. сьогодні люди об'єднуються у товариства, метою яких є охорона природи. навколишнє середовище потребує нашого захисту. забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. проте тільки людина може врятувати природу. і дорослі, і діти повинні об'єднати свої зусилля у справі захисту довкілля. кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи.
Tane4ka2110
Щире серце дідуся якось,я  поїхала до свого старенького,щирого,а іноді суворого дідуся. там зустріла маленьке кошеня,яке було замурзане і все грязне.мабудь воно було бездомне.взяла на руки,принесла до дідуся.а він лише всміхнувся і промовив: яке чудове кошеня! не розумію,як його можна було викинути на вулицю? потім дідусь взяв маленьке,пухнасте чудо і поніс в вану і почав мити,я здивувалася,бо не очікувала,що дідуся сам піде прибирати маленького кошеня.підійшла до нього і почала .коли ми закінчили,дідусь залишив його у себе і дав кличку-мурзік,бо весь час мурчав,коли його ласкали.ось таке у мого дідуся добре серце!

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Що вразило хлопчика? У тексті Жайворонкимова 1. Прочитай уважно текст.Жайворонки У кінці городу, від поля, ро(з, с)кошували в…сокі гі(лл, л)ясті ч…решні. Миколка знав, що їх отак р…дочком колись посадив прапрадід Максим, якого із сучасників ніхто (не)пам…ятає. Навіть (й, ь)ого могила (не)збереглася, бо старий цвинтар давно занедбали, бо там десятки літ товчуться кози і свині, пасуться і корови.Серед тих д…рев була (най)товстіша з ро(з, с)довбаним дуплом: так викурили звідти бджіл, що жили там (не)відомо скільки літ. Видобув батько з того глибокого дупла декілька відер щільників з медом. Цього Миколка не бачив, бо його тоді ше й на світі не було, але чув не раз розповіді про ту бджолину оказію.Відразу за черешнями тяглася широка, вся заросла густим різнотрав’ям, польова дорога, якою їздили хіба що весною коли орали і сіяли, та ще у жнива, іноді й восени.На тій дорозі до самісінької зими товклися гуси і качки навколишніх господарів.Ранок був сонячний, зелений та ще й сизий. А сизий тому, що за дорогоювеличезна нива колисала житечко.Миколка вигнав гусей саме тоді, коли вся дорога сміялася до сонечка золотими кульбабовими квітами. Він йшов босими ногами по м’якому килиму, полохаючи роботящих бджіл.Хлопчик аж світився на сонці від радісного сприйняття весняного ранку!І раптом гусяча ватага попленталася через кульбабову дорогу до сизої ниви. Малий нагнувся, взяв у руку грудочку землі і кинув її навздогін птахам, вигукуючи:— Не чіпайте житечка! Не чіпайте житечка!І яке було його здивування, що та чорна грудочка не впала на землю, а затріпотіла крильцями швидко-швидко і повисла у синьому небі над золотою дорогою і сизою нивою. Вона тремтіла, піднімаючись все вище і вище. 1 вчулося Миколці, як з неї витрушуються якісь дивні звуки…Тоді хлопчик кинув ще одну грудочку. І та також затріпотіла крильцями, піднімаючись ближче до вранішнього сонечка…Миколка кинув ще і ще декілька грудочок — і небо заспівало, задзвеніло неповторною весняною піснею.Малий почав приглядатися, як то тремтять крильцями кинуті ним грудочки. На свій подив, помітив у небі натягнуті золоті і срібні промені-струни, по яких вдаряли крильцями темні грудочки…Хлопчик так був вражений побаченим, що забув і про гусей… А над ним співало весняне жайворонкове небо, а під ногами цвіла весняна земля. Наче у казці. Що вразило хлопчика? Поясни чому. Напиши про це текст. (3-4 речення)
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

Mariya-Karaseva
Болеславовна
litlenet
nngudkova1970
kas80
smirnovaL1286
lena260980
anastasiaevent4
zmlavra
ЮлияДаниил520
svetsalikowa
Vladimirovna Viktorovna
Михайловна991
Burov1446
ftyh6