Прекрасне в моєму житті. Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є, і для того, щоб знати, ким ми станемо в майбутньому А суспільству треба, щоб ми виросли гідними своїх батьків, дідів і прадідів.
Прекрасне в житті нас оточує звідусіль. Треба тільки його помітити, розпізнати, вихопити із плину часу.
Перш за все — це природа, яка оточує нас щодня. Вона зачаровує людей своїми таємницями. Упродовж усього історичного розвитку людина прагнула охопити своєю свідомістю якнайширшу картину світу, пояснити, пізнати природу задля того, щоб застосувати її для своїх потреб. А природа не завжди корилася Вона живе своїм життям. Прекрасно бачити синє небо, яскраве сонечко, веселку. А як це чудово — чотири пори року! Хіба не прекрасно побувати за один рік у всіх чотирьох?
А світ мистецтва? Хіба це не прекрасне в моєму житті? Я слухаю музику, дивлюся кіно, відвідує театр чи якусь виставку, пірнаю у світ прекрасного, винося-чи звідти перлини.
Наш учитель каже, що прекрасне найповніше виявляється у художній творчості обдарованої людини в умовах творчої свободи. Мабуть, він правий, бо інакше я б не міг насолоджуватися музикою, яку я дуже люблю, без якої себе не уявляю. Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радш: й плакати, може до пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани. Музика Чайковського, Баха, Бетховена… Від неї світліша^ похмурий день, зникає втома, з’являється бажання творити добро, любити людей і весь світ…
Багато видів мистецтва існує у світі, кожен з них — джерело естетичної насолоди. Але музика — це завжди зустріч з радістю, можливість мріяти й сподіватися.
Прекрасне в моєму житті те, що я можу спілкуватися з друзями, ділити радість і горе. Народна мудрість говорить: «Горе, розділене з другом, — півгоря, і радість, розділена з другом, — дві радості».
У мене гарні батьки, чудовий дідусь, мудрі вчителі, вірні друзі, а отже — прекрасний настрій (частіше!).
А ще сама прекрасна мить в мому житті це мій братик Андрійко якого я люблю понад усе.
Цінуйте те що ви маєте і ту кожну приємну мить яка з вами стається!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Роб зошит 2 класу з укр мови ваш дуб 2 частина ст 47
Кримські гори - гори на Пд. Кримського півострова, в Кримській обл на 180 км з Пд. Зх. на Пн. Сх., від мису Фіолент поблизу м. Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії Шир. до 50 км.
Кримські гори складаються з трьох майже паралельних пасом з крутими пд. і пологими пн. схилами. Пасма розділені поздовжніми ерозійними зниженнями. Найвищим е Головне пасмо Кримських гір. Воно починається на Захід Балаклавськими висотами (316 м), найвищої вис. досягає в центр, частині (1545 м, г. Роман-Кош) і закінчується на Сході Феодосійськими висотами (310 м). У західних і центральних частинах Головне пасмо становить майже суцільний масив, що складається з опалових гір, вирівняні безлісі вершини їх називають Яйлами.
Далі на Схід воно розчленоване глибокими ущелинами й долинами на окремі масиви (Чатир-Даг, Демерджі-яйла, Карабі-яйла) та хребти. У вапняках, з яких складаються яйливські масиви, широкого розвитку набули карстові форми рельєфу: на поверхні - воронки, карри, провальні улоговини та ін., в глибині - колодязі, шахти, печери. Найдовшою серед 800 карстових порожнин К. г. є Червона печера (13,1 км), найглибшою - Солдатська печера (500 м).
Головне пасмо має кілька перевалів: Ангорський прохід (752 м), Байдарські ворота (527 м) та ін. Пд. схил пасма утворює смугу Південного берега Криму, для рельєфу якого характерні гірські амфітеатри, зсуви, нагромадження скель (хаоси), подекуди - виходи вулканічних порід - лаколіти (Аюдаг, г. Кастель та ін.), давньовулканічні масиви (Карадаг). З Півночі Головне пасмо оточене смугою передгір'я, що складається з двох куест - Внутрішнього пасма Кримських гір (вис. до 738 м, г. Кубалач) та Зовнішнього пасма Кримських гір (вис. до 344 м).
У геологічному відношенні Кримські гори являють собою великий антиклінорій, що є частиною Альпійської геосинклінальної (складчастої) області. Ядро його складається з дуже дислокованих і метаморфізованих осадочних порід мезозою - глинистих сланців, пісковиків, конгломератів І вапняків, у будові пн. крила антиклінорія беруть участь мезозойські й кайнозойські відклади - глини, мергелі, вапняки (див. Кримська складчаста система).
Клімат Кримських гір змінюється від субтропічного з м'якою зимою і жарким посушливим літом на Пд. березі Криму (пересічна температура січня - (-1, +4° липня +24°) до прохолодного, вологого, з сильними вітрами на яйлах. Річки короткі, з нерівномірним стоком; значні запаси підземних, в основному карстових вод. У передгір'ях переважають карбонатні чорноземи й дерново-карбонатні ґрунти, на схилах Головного пасма - гірсько; лісові бурі й гірські коричневі ґрунти, на яйлах - гірсько-лучні чорноземоподібні та гірські чорноземи.
Схили Головного пасма вкриті дубовими, буковими і сосновими лісами, на яйлах - лучно-степова рослинність, у передгір'ях - лісостепова. На Пд. березі поширені ксерофітні ліси та чагарники (дуб пухнатий, сосна кримська, ялівець високий, кавове дерево та ш.); місцями - вічнозелена рослинність.
Поширені паркові насадження з кипариса, кедра, магнолії, платана та ін. Всього лісами в Кримських горах вкрито 336 тис. га, в них нараховується понад 2200 видів рослин, близько 10% з них - ендеміки (клен Стевена, глід Пояркової та ін.). Для вивчення й охорони природи в Кримських горах створено Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадагський заповідник та Мис Мартьян, а також Кримське заповідно-мисливське господарство, 6агато природних об'єктів оголошено заказниками, пам'ятниками природи. Кримські гори - важливий район туризму, Пд. берег Криму - курортний район всесоюзного значення.