У глибокому яру між двома стовбурами могутніх ясенів горіло велике вогнище. Полум'я то присідало, то раптом з веселим тріскотінням бурхливо і високо сягало в гору розганяючи хвилі густої темряви. у світлі полум'я з кущів виринали курені, намети. А біля самого вогнища сиділи, лежали, стояли озброєні люди. Всі вони різного віку, різного фаху і в різноманітному одязі та в селянських свитах, і в армійських гімнастерках, у френчах, в кітелях, у шинелях, у плащах. Така ж строкатість була і в їхній зброї. Тут все було різноманітне. Виправіть орфографічні та пунктуаційні помилки в тексті: Тільки одне в цих людей було спільне це невгасиме прагнення перемогти ворога. Трохи осторонь, під стовбуром ясена обіпершись руками на мисливську рушницю, сидів дід — обірваний, волохатий і старий, як дума. Біля нього, згорнувшись калачиком і поклавши на дідову ногу голівку, спав хлопчик років семи — онук його. Біля сусіднього вогнища гучно знялася хвиля басів. Пісня звучала, хапала за душу, хвилювала, глушила тривогу, збурювала думки, будила сили й бадьорила, кликала в нові бойові походи

              У глибокому яру, між двома стовбурами могутніх ясенів, горіло велике вогнище. Полум'я то присідало, то раптом з веселим тріскотінням бурхливо і високо сягало вгору, розганяючи хвилі густої темряви. У світлі полум'я з кущів виринали курені, намети. А біля самого вогнища сиділи, лежали, стояли озброєні люди. Всі вони різного віку, різного фаху, і в різноманітному одязі, та в селянських свитах, і в армійських гімнастерках, у френчах, в кітелях, у шинелях, у плащах. Така ж строкатість була і в їхній зброї. Тут все було різноманітне.  

             Тільки одне в цих людей було спільне - це невгасиме прагнення перемогти ворога. Трохи осторонь, під стовбуром ясена, обіпершись руками на мисливську рушницю, сидів дід — обірваний, волохатий і старий, як дума. Біля нього, згорнувшись калачиком і поклавши на дідову ногу голівку, спав хлопчик років семи — онук його. Біля сусіднього вогнища гучно знялася хвиля басів. Пісня звучала, хапала за душу, хвилювала, глушила тривогу, збурювала думки, будила сили й бадьорила, кликала в нові бойові походи.

Объяснение:

Складений дієслівний присудок  - це присудок, який виражається неозначеною формою дієслова в поєднанні з допоміжним словом. Допоміжними бувають:

а) дієслова стати, почати, перестати, кінчити, могти, сміти, хотіти, зволити, мусити, мати, пробувати, братися, збиратися, наміритися, заходжуватися, намагатися, уміти, зуміти; у безособових реченнях: кортіти, хотітися, бажатися, доводитися тощо;

б) іменники майстер, майстриня, митець, мастак,

в)прикметники повинен, зобов'язаний, змушений, здатний, готовий, рад, згоден, ладен, спроможний, схильний  тощо;

г) сполучення слів у змозі, не в змозі, не в силі, у стані, мати силу, мати змогу, мати можливість, мати право, мати намір, дати можливість тощо;

ґ) прислівники (у безособових реченнях) треба, потрібно, слід, необхідно, доцільно, варто, можна, важко, легко, приємно, гарно, любо, гріх, сором, жаль, пора тощо.

Ми всі особливі і неповторні.Кожен прагне самоствердитися і добитися успіху.Але щ ж все таки робить людину великою?
На мою думку,велич особистості визначається нашими вчинками,думками, мисленням,діями по відношенню до інших.Ми розвиваємося, самовдосконалюємось і цим самим робимо себе кращими-ми ростемо і морально,і духовно,і фізично.Кожен повинен усвідомити,що велич визначається не ростом і не вагою, і навіть не статками ,а вчинками і поведінкою.
Отже,можна стверджувати ,що людину робить великою не тільки її зовнішній вигляд,влада чи кількість грошей,а внутрішній стан,думки і добрі вчинки.