Катерина Телюкин925
?>

потрібно виправити пунктуаційні помилки у тексті У глибокому яру між двома стовбурами могутніх ясенів горіло велике вогнище. Полум'я то присідало, то раптом з веселим тріскотінням бурхливо і високо сягало в гору розганяючи хвилі густої темряви. у світлі полум'я з кущів виринали курені, намети. А біля самого вогнища сиділи, лежали, стояли озброєні люди. Всі вони різного віку, різного фаху і в різноманітному одязі та в селянських свитах, і в армійських гімнастерках, у френчах, в кітелях, у шинелях, у плащах. Така ж строкатість була і в їхній зброї. Тут все було різноманітне. Тільки одне в цих людей було спільне це невгасиме прагнення перемогти ворога. Трохи осторонь, під стовбуром ясена обіпершись руками на мисливську рушницю, сидів дід - обірваний, волохатий і старий, як дума. Біля нього, згорнувшись калачиком і поклавши на дідову ногу голівку, спав хлопчик років семи - онук його. Біля сусіднього вогнища гучно знялася хвиля басів. Пісня звучала, хапала за душу, хвилювала, глушила тривогу, збурювала думки, будила сили й бадьорила, кликала в нові бойові походи

Украинская мова

Ответы

skryabinamaria
  Діалог на тему "Перед відходом поїзда" пропоную скласти так:

- Привіт, Олесю! Дякую тобі, що прийшла мене провести!
- Привіт, Настю! Ти ж від'їжджаєш аж на два місяці! Я сумуватиму за тобою, тому хотіла попрощатися, як слід.
- Я теж сумуватиму, Олесю. 
- Ось вже й поїзд подають на першу колію.
- Так, мабуть, я занесу речі, а потім вийду до тебе постояти.
- Добре.
- Якщо матимеш час, приїжджай до мене в гості у Львів.
- Обов'язково!
- Вже скоро відходитиме поїзд! Дякую тобі за все, до зустрічі!
- Щасливої дороги!
silviya
За вікном зима , падає сніг і я відчуваю себе в чарівній казці . Перед мною ліс. Величні , засніжені дерева ,ніби хочуть повідомити щось важливе мені .
А неподалік мене пробігають олені та зайці в пошуках поживи . Часом вони підбігають і наче просять їди , але на жаль я не маю з собою нічого смачненького для них. Тай наврядчи я б найшла десь сіно чи морквинку в себе в холодильнику . А ось і годівниця , птахи теж прилетіли по їжу . Та раптом я проснулась (проснувся ) і стало зрозуміло , що це був сон , але я б не проти залишитись у цьому казковому сні трошки довше

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

потрібно виправити пунктуаційні помилки у тексті У глибокому яру між двома стовбурами могутніх ясенів горіло велике вогнище. Полум'я то присідало, то раптом з веселим тріскотінням бурхливо і високо сягало в гору розганяючи хвилі густої темряви. у світлі полум'я з кущів виринали курені, намети. А біля самого вогнища сиділи, лежали, стояли озброєні люди. Всі вони різного віку, різного фаху і в різноманітному одязі та в селянських свитах, і в армійських гімнастерках, у френчах, в кітелях, у шинелях, у плащах. Така ж строкатість була і в їхній зброї. Тут все було різноманітне. Тільки одне в цих людей було спільне це невгасиме прагнення перемогти ворога. Трохи осторонь, під стовбуром ясена обіпершись руками на мисливську рушницю, сидів дід - обірваний, волохатий і старий, як дума. Біля нього, згорнувшись калачиком і поклавши на дідову ногу голівку, спав хлопчик років семи - онук його. Біля сусіднього вогнища гучно знялася хвиля басів. Пісня звучала, хапала за душу, хвилювала, глушила тривогу, збурювала думки, будила сили й бадьорила, кликала в нові бойові походи
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

impulsmc715
Olesya
Камочкин
Anzhelika-Bulanov802
slipu817838
petrovichvit2933
nastyakrokhina87
mrilyushchenko6
ustinovda14
aninepp
leonid-adv70
enot1975
Borisovich-Volobueva1803
Люблянова_Р.1777
Анна498