3.Перекладіть українською мовою.Военнослужащий, текущий счет, нобеливский во текущий ремонт, в текущем году, текущие дела, отдыхающий, поступать следующим образом, в следующий раз, он предложил следующее, в последующем надо сделать, последующие поколения, устаревшая методика, обнадеживающий результат, обслуживающий персонал, потрясающая новость.​

Військовослужбовець, поточний рахунок, нобелівскій питання, поточний ремонт, в поточному році, поточні справи, відпочиваючий, поступати таким чином, наступного разу, він запропонував наступне, в подальшому треба зробити, наступні покоління, застаріла методика, обнадійливо результат, обслуговуючий персонал, приголомшлива новина.

  У житті кожної людини нерідко бувають ситуації, за яких виникає потреба познайомитись: ви прийшли додому з подругою, якої не знає мама; вас запросили на день народження, а там чимало зовсім незнайомих людей; ви — учасник офіційного прийому іноземної делегації... Яким має бути перший крок до знайомства? Адже від слів, сказаних при знайомстві з кимсь, важить багато в подальших взаєминах. І навіть якщо вам не доведеться з цією людиною зустрітись удруге, перші хвилини знайомства багато скажуть про вас.

Із плином часу сама процедура знайомства, за винятком хіба що ділового спілкування, зазнала чималих змін, стала більш невимушеною. Однак деякі правила, незалежно від ситуації, залишилися незмінними дотепер. До того ж, вони не знають національних кордонів. Якщо хочете справити добре враження на свого нового знайомого — дивіться (непильно) йому у вічі, а для посилення психологічного ефекту можете ще й усміхнутися. Виниклі (завдяки вашому ґречному поводженню) приємні емоції в партнерів спілкування сприяють доброзичливому сприйманню ним інших людей — зрозуміло, у першу чергу, вас самого; поліпшують здатність людини до спілкування, перетворюють її на приємного співрозмовника. Украй нечемно не дивитися на того, з ким ви розмовляєте  . 

Ось цей твір на темуНаша рідна Україна – самобутня держава, яка славиться неповторною культурою, творчістю, народними традиціями і гостинністю. Гостинність – риса притаманна, без перебільшення, всім слов’янським народам, традиція яка переходить із покоління в покоління від батьків до дітей, від дітей до онуків, правнуків і так далі. Безперечно, серед усіх слов’янських народів самою гостинною є Україна.Змалку батьки привчають своїх дітей бути добрими та щирими, що і є невід’ємними ознаками гостинності. Традиції гостинності український народ успадкував ще від стародавніх своїх предків, які казали: «Гість в дім – Бог з ним». Тому гостям у нас завжди раді.Вважається, що прихід гостя у вечірній час символізує добру звістку на ранок, тому ніхто не відмовляє, так як прогнати його, значить і прогнати ранкову звістку. Іноземних гостей в Україні прийнято зустрічати хлібом і сіллю, які виносять на вишитому рушнику. Хліб-сіль не випадкові атрибути при зустрічі гостей, бо вони символізують злагоду і достаток у домі .В Україні також серед людей, особливо в сільській місцевості, існує думка про те, що якщо через халатність гостю стане якесь нещастя, то проти нього озброюється сусід, тому як нещастя для чужака – ганьба для всіх. Вражає також цікава тенденція, яка гається в Україні щодо того, що чим бідніша будинок, тим краще стіл готується для гостей в ньому.Українські народні традиції гостинності є втіленням характеру наших співвітчизників, які передаються із покоління в покоління не одне століття. Основними рисами українського народу можна вважати любов до природи, тварин і дітей, ніжність, повагу до померлих предків, літніх людей і жінок, дружелюбність, доброзичливість і, звичайно ж, гостинність. Не менш притаманні українцям співучість, почуття гумору і артистизм, які прославили наш народ на весь світ, так само, як і талант українського народу до гончарства, різьби, малювання, ткацтва і вишивання.Україна славиться не тільки своєю гостинністю, а й величезною кількістю найрізноманітніших фестивалів, щорічних святкових заходів та інших подій, на яких збирається дуже багато гостей з різних країн нашого неосяжного світу. Не менше, ніж гостинність наша Батьківщина славиться українською кухнею, яка невід’ємна від поняття гостинності. Страви нашої національної кухні заслужено славляться у всьому світі. Це й різноманітні борошняні вироби – вареники, галушки, пампушки тощо, і м’ясні блюда і вироби – птиця, дичина, холодні закуски і ковбаси, і молочні та рослинні блюда, а також фруктові і медові напої – це лише маленька частка того, що користується популярністю не тільки у наших співвітчизників, а й далеко за межами нашої країни. Чого тільки коштують знаменитий український борщ та вареники!«Звичка» і «звичай» в українській мові слова однокореневі. Це складова повсякденного життя будь-кого з нас, яка вбирається з материнським молоком, зі співом бабусі або з казками і легендами, якими так багата наша Батьківщина. Тому українці завжди раді і готові ділитися з гостями своєї країни народними звичаями, готові їх за на масштабні святкування або до родинного святкового столу. Наші співвітчизники завжди готові пригощати гостей незвичайно смачною традиційною українською їжею – кутею, млинцями, варениками, підняти стопку з короваєм, подарувати вишитий рушник, оберіг або красиві весільні пісні, тим самим розділивши з гостями радість єднання країн, людей і часів.Гості України майже одразу помічають головну закономірність, притаманну нашому народові. Українські традиції гостинності тісно пов’язані не тільки з релігійним і календарним, а і з повсякденним життям. Це природно, бо більшість національних традицій, як і у більшості інших народів, пов’язані з сільським господарством. Радісні пісні зустрічі весни, обжинкові пісні і зимові колядки завжди супроводжували сезонні роботи. Роботу українців неможливо було уявити без пісень, як неможливо уявити без пісень і відпочинок. Неможливо уявити відпочинок без ритуальних поздоровлень, розваг, маскарадів і обходів. Життєрадісність і природна гостинність наших співвітчизників передавалася від батька до сина, від матері до дочки, завдяки чому й сьогодні добре відома у всьому світі щира українська гостинність.Існує приказка «Чим багаті, тим і раді!». І якоюсь мірою так воно і є. Можна багато роздумувати на тему, яка країна є найбільш гостинною в світі, але важко посперечатися з думкою іноземців, які гостювали в Україні і впевнено заявляють, що більш гостинною нації, як українці, вони не зустрічали, при цьому додаючи, що можливо тому вони й бідні.