РЕБЯТА НУЖНО ПРОСТО ВСТАВИТЬ БОЛЬШУЮ ИЛИ МАЛЕНЬКУЮ БУКВУ НЕ ИГНОРИРУЙТЕ! Крищукові виднілося неба небагато, якась мізерія, що вміщувалася у вікні, та він знав його, міг із заплющеними очима показати (Ч, ч)умацький (Ш, ш)лях, (В, в)еликого й (М, м)алого (В, в)оза, (П, п)олярну (3, з)ірку й (В, в)ечірню (М. Олійник 2. (М, м)арія на всі боки озирається. (У, у)війшла до церкви, купила за копійку свічечку й сама понесла перед вівтар до (М, м)атері (Б, б)ожої (У. Самчук). 3. Тисячоліття слов’янство на (Д, д)ніпрі благословляло подвиги потомків, і святі (К, к)иївські зруйнованої (П, п)ечерської (Л, л)аври дивилися зі своїх золочених уламків на зелену воду великої слов’янської ріки (О. Довженко). 4. З (Ч, ч)орного (М, м)оря, з (І, і)ндійського (О, о)кеану, через (М, м)алу (А, а)зію прилетів перший тепловій (М. Хвильовий). 5. 1902 року з ініціативи студентів (Ч, ч)ернівецького університету видана збірка поезій (Л, л)есі (У, у)країнки. (В, в)ідгуки (Журнал). 6. На другий день після початку експедиції (Ш, ш)евченко виконав перший малюнок (П, п)ожежа в степу (Журнал). 7. Першим (Р, р)ектором (К, к)иївського (У, у)ніверситету (С, с)вятого (В, в)олодимира, заснованого в 1934 році, став видатний (У у)країнський історик (М, м)ихайло (М, м)аксимович, автор праць з історії (У, у)країни (О. Кучерук).

Крищукові виднілося неба небагато, якась мізерія, що вміщувалася у вікні, та він знав його, міг із заплющеними очима показати Чумацький Шлях, Великого й Малого Воза, Полярну зірку й вечірню (М. Олійник). 2. Марія на всі боки озирається. Увійшла до церкви, купила за копійку свічечку й сама понесла перед вівтар до Матері Божої (У. Самчук). 3. Тисячоліття слов’янство на Дніпрі благословляло подвиги потомків, і святі Київські зруйнованої Печерської Лаври дивилися зі своїх золочених уламків на зелену воду великої слов’янської ріки (О. Довженко). 4. З Чорного моря, з Індійського океану, через Малу Азію прилетів перший тепловій (М. Хвильовий). 5. 1902 року з ініціативи студентів Чернівецького університету видана збірка поезій Лесі Українки. Відгуки (Журнал). 6. На другий день після початку експедиції Шевченко виконав перший малюнок Пожежа в степу (Журнал). 7. Першим ректором Київського університету Святого Володимира, заснованого в 1934 році, став видатний український історик Михайло Максимович, автор праць з історії України (О. Кучерук).

У кожної пори року є свої особливості.

Навесні з’являються перші паростки з землі, немов роблять перші кроки. Вся природа оживає. Дзюрчать струмки. Радіють весняному сонечку звірі, в лісі з-під снігу визирають перші проліски. Але не тільки природа вбирається в яскраві барви, а й люди скидають з себе теплі шуби. Хочеться йти вулицею та посміхатися.

Літо занурює нас у казковий світ. Влітку сонце яскраве, а небо блакитне, бездонне.

Восени ми можемо ігати різні красиві пейзажі. З настанням осіннього періоду крони дерев жовтіють — наближається пора золотої осені. Настає бабине літо. Дерева стоять задумливі, наче згадуючи минулі літні дні. Вони дивляться високими вершинами вдалину, немов намагаються зазирнути у майбутнє.

Зима теж по-своєму особлива. Дерева стоять у снігу, ніби яблуні в цвіту. Білі-білі. А сніг блищить на сонці, іскриться і переливається. Мороз малює нам на склі чудові візерунки.

Скільки за рік було всього гарного, доброго!

Осінь сумно шелестіла листям. Потім зима дарувала блискітки свої. З іконою і вербою ми зустрічали весну, раділи їй. А після весни нас зігрівало літо, даруючи тепло й щиру ласку.

Бути амбітним і досягти неабияких висот у житті - це, безумовно, добре. Таких людей усі поважають. Але є люди, які заслуговують на повагу не менше, хоча їхні досягнення не такі великі і помітні. 

Наприклад, усі поважають науковця, що зробив важливе відкриття, архітектора, що побудував гарне місто, керівника, що налагодив виробництво. Але не слід забувати, що цим людям допомагали тисячі й тисячі людей - лаборантів,  будівельників, робітників, і без їхніх зусиль неможливо було б обійтися. Ці люди робили свобю роботу чесно й добросовісно, вони внесли свій вклад у велику справу. Тому вони безумовно заслуговують на повагу.  

До того ж, у кожної амбітної та успішної людини була мати, що доклала багато зусиль, щоб виховувати свою дитину як слід, і це їй вдалося. Це - її велике досягнення, але ж про це ніхто не знає. Я вважаю, що матері завжди заслуговують на повагу, бо без них було б важко вирости справжньою людиною.