Тести за новим правописом! 1. З’ясуйте, у якому рядку всі прислівники написано правильно: А) віднині, аніяк, спідлоба, напередодні, до вподоби; Б) без кінця-краю, уві сні, як-небудь, день-у-день, по-семеро; В) по-друге, де-не-де, пліч-о-пліч, до тепер, натщесерце; Г) у цілому, часто-густо, по одинці, всмак, потихеньку; Д) довкола, по-тихесеньку, врізнобіч, силоміць. 2. Визначте рядок, у якому всі частки пишуться з дефісом: А) як/от, так/то, хтозна/коли, сядь/бо, взяв/таки; Б) поки/що, скинь/но, де/коли, будь/як, ні/хто; В) як/би, казна/де, аби/хто, немовби/то, коли/сь; Г) ну/й, зроби/ж, якби/то, отакий/то, таки/написав; Д) що/най/кращий, не/долік, котрий/небудь, ні/на/що. 3. Поєднайте правила правопису складних географічних назв, позначених цифрою, з прикладами, позначеними буквами. 1) Пишемо і 2) Пишемо ї 3) Пишемо окремо складні географічні назви 4) Винятки А) Анань..но, Мар’..но, Гімала.., Кута..сі Б) К..нешма, Челяб..нськ, Дв..на, Індиг..рка, оз. Сел..гер В) Єг..пет, Єрусал..м, Вав..лон, К..тай, Узбек..стан Г) Залíсся / Пéрше, Зелéна / Гýра, Новé / Мíсто, Сомкóва / Долúна Д) Бáня / Лýкай, Гвінéя / Бісáу, Рáва / Рýська, Кóло / Михáйлівка

1. А) віднині, аніяк, спідлоба, напередодні, до вподоби;

2. А) як-от, так-то, хтозна-коли, сядь-бо, взяв-таки;

3.   1 - Б   Кінешма, Челябінськ, Двіна, Індигірка, оз. Селігер

       2 - А    Ананьїно, Мар’їно, Гімалаї, Кутаїсі

       3 - Г    Залíсся  Пéрше, Зелéна  Гýра, Новé  Мíсто, Сомкóва  Долúна

       4 - В  Єгипет, Єрусалим, Вавилон, Китай, Узбекистан

Эти строки написал Борис Чичибабин. Настоящая его фамилия Полушин, а родился он в Харькове в 1923 году. Окончил школу, поступил на истфак университета, но началась война, и Борис ушёл на фронт. Когда вернулся, поступил на филологический факультет, но доучиться не пришлось – в 1946 году его арестовали и отправили на Лубянку. Потому была Лефортовская тюрьма и ГУЛАГ. После освобождения работал бухгалтером и писал стихи. В 1972 году в самиздате вышел сборник его стихотворений, но официальных изданий его стихов не было – более 15 лет его имя замалчивали. Но это ничуть не преуменьшает ценности его творчества.

Меня одолевает острое

и давящее чувство осени.

Живу на даче, как на острове.

и все друзья меня забросили.

Ни с кем не пью, не философствую,

забыл и знать, как сердце влюбчиво.

Долбаю землю пересохшую

да перечитываю Тютчева.

В слепую глубь ломлюсь напористо

и не тужу о вдохновении,

а по утрам трясусь на поезде

служить в трамвайном управлении.

В обед слоняюсь по базарам,

где жмот зовет меня папашей,

и весь мой мир засыпан жаром

и золотом листвы опавшей...

Не вижу снов, не слышу зова,

и будням я не вождь, а данник.

Как на себя, гляжу на дальних,

а на себя — как на чужого.

С меня, как с гаврика на следствии,

слетает позы позолота.

Никто — ни завтра, ни впоследствии

не постучит в мои ворота.

Я — просто я. А был, наверное,

как все, придуман ненароком.

Все тише, все обыкновеннее

я разговариваю с Богом.

Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:

вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди свого часу); крокодилячі сльози (удаваний плач); альфа й омега (початок і кінець); сади Семіраміди (прекрасні місця); самозакоханий Нарцис (самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована земля (багатий край);

переклади видатних людей: Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах (Д. Ібаррурі); Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Люди, будьте пильні! (Ю. Фучик);

крилаті вирази українських письменників: Убий — не здамся (Леся Українка); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов); Пам'ять серця (О. Корнійчук); Не називаю її раєм (Т. Шевченко); Неначе цвяшок в серце вбитий (Т. Шевченко); Борітеся — поборете! (Т. Шевченко); Нам треба голосу Тараса (П. Тичина);