прикметник мякої групи вжито в реченні -першому -другому-третьому-четвертому -1-Під теплими променями танула крига а річки весело грали мов малі діти гомоніли 2-Вони тулилися до більших річок і плинули все далі до моря .3-Біла скатертина снігу зійшла з полів і лугів а очам бузьків показалися безкраї лани що зеленіли густою рунню озимини мокрі від теплого й щасливого дощику 4-А по полях мов ті мурашки метушаться коло весняної роботи хлібороби

Прикметник мякої групи вжито в третьому реченні

3. - Біла скатертина снігу зійшла з полів і лугів, а очам бузьків показалися безкраї лани, що зеленіли густою рунню озимини, мокрі від теплого й щасливого дощику.

До м'якої групи належать прикметники, що у називному відмінку однини мають закінчення -ій (-їй), -я, -є та їхня основа закінчується на м'який приголосний:

Безкраїй, безкрайя, безкрайє.

Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить: природа людину створила - людина її переробляє", - сказав французький письменник Анатоль Франс. 
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на  становлення національного характеру. 
Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи  лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов. 

Балади– улюблений вид фольклору й меносу в українців, їх ліричність з елементами епосу і героїки завоювали їм симпатії.
Народна балада  – лірична пісня сумовитого характеру з драматично напруженим сюжетом, в якій йдеться про фантастичні або незвичайні події, життєві конфлікти. У центрі балади – завжди індивідуальна, але суспільно значна людська доля. Сюжет у баладі стислий, оповідь зосереджена навколо одного, але найважливішого його вузла, і ведеться вона швидко, без уповільнень.
Найвдаліші балади про козацьке життя, про героїчну смерть на полі бою. Довершеними є балади і соціально – побутового скрещування.
Українські балади багатством поетичних образів, мистецькою довершеністю і мелодійністю займають вагоме місце в світовій літературі. До тогож зміст їх і форма різноманітні.
Українські народні балади відносяться до одного з найскладніших видів усної народної творчості. Складність цього різновиду пісенного жанру полягає в тому, що він увібрав в себе велику кількість схожих рис з інших сюжетних жанрів, таких як ліричні пісні, думи, билини тощо. Отже дати однозначне і точне твердження терміну балада досить важко, оскільки границі та рамки досить розширені. За до балади було і досі залишається досить легко змалювати та описати будь-яку життєву подію, а саме духовну, побутову, суспільну тощо. Майже не існує такої теми, яку не можливо було б оспівати в баладах.
Сильного психологічного ефекту в українських народних баладах досягають за до зображення драматизму подій, душевних переживань та емоційних потрясінь. Подібні ситуації та відчуття притаманні та знайомі кожній людині, тому і відгукувалось переживанням та співчуттям. Всі зображені події, попри елементи незвичайності, можуть мати місце в житті кожної людини. 
Українські балади є відображенням душевності, щірісті і сердечної теплоти, поетичноств і мужності, це невичерпне джерело творчого натхненній для поетів і письменників різного часу.