Діалог між мамою і донькою за сніданком

-Доброго ранку, донечко!

-Доброго ранку, мамо!

-Що тобі приготувати на сніданок?

-Яєчню з беконом і склянку молока.

-Молоко вже закінчилося. Є гранатовий сік і чай.

-Ну тоді я буду сік. А тато буде снідати?

-Він вже поснідав і пішов на роботу. Ось твоя яєчня. Тобі бутерброди зробити з собою?

-Ні, дякую. Я сьогодні прийду раніше.

-Гаразд. Приємного апетиту.

-Дякую. Тобі також.

-Дякую, донечку!

клплпьпьмтьп м м м. а что. на понедельник вторник среда четверг пятница ачто задали вопроспоповоду оплаты за товар. и ты выздоравливай. большое. за ответ и. а что с этимвопросом и ты выздоравливайскорее на. а что задали вопрос по поводу оплаты за товар и не выдали в н что задали н на завтра на
н н. на понедельник. на четверг на этой неделе. в какой день и время доставки с. а что. задаливопрос поповодуоплаты за товар. и ты выздоравливай на. а что задали. вопроспоповоду оплаты. и ещё нужен будет ваш адрес.

чим славиться наш край – так це своєю природою. вона єдина і неповторна у всьому світі. тільки у нас ростуть могутні дуби і ніжні берізки, густі ялини й широколисті клени. яскраві квіти, духмяні трави, розкішні галявини і столітні ліси – все це неоціненний дар матінки-землі, яка так щедро
обдарувала наш край. нашим завданням залишається тільки берегти цю розкіш.

нашу місцевість знають і люблять не тільки люди, які тут проживають. вона відома далеко за просторами держави. і все це завдяки невимовної місцевій природі. тутешні річки так і закликають в теплу літню пору скупатися в
блакитній воді.

взимку ж, тут прийнято . улов завжди приємно радує . вони ніколи не повертаються додому з порожніми руками.

окремої уваги заслуговують лісу. деяким з них вже більше століття. ряд дерев і квітів занесений в червону книгу, що є доказом унікальності і багатства
нашої природи. прогулюючись по квітучих полянкам і тінистих лісових доріжках, відчуваєш себе лісовою мавкою, яка керує всіма рослинами. взимку тут можна зустріти дванадцять братів-місяців, які гріються біля багаття. звичайно ж, це казка, але саме такі думки і мрії навіває навколишня природа.

той, хто жодного разу не був в горах мого краю, той ніколи не зможе гідно оцінити всю величність і красу його природи. саме гори стали тим символом, який робить всю природу королевою, могутньою силою буття. перебуваючи в горах, неволею замислюєшся про свою безпорадність перед цією силою,
відчуваєш, наскільки людина нікчемний перед могутністю гірських вершин і схилів.

природа рідного краю вимагає дбайливого до неї ставлення, вона вселяє в нас сили, спонукає до чогось нового і незвіданого. вона велична і прекрасна настільки, наскільки це можливо.