Моє перше враження про вчительку фізкультури ​

У поезії М.Рильського "Запахла осінь в"ялим тютюном"ми відчуваємо роздуми зрілої людини про те,що ж найголовніше у житті,у чому його принада й щастя.
Художні засоби:
Форма вірша:сонет.
Риторичне питання;"І нащо ж весна нам?"
Епітети:"тонкий туман","пісок рум"яний","свіжі айстри","килим золотий".
Авторський неологізм;"зорюють".
Метафори:"вкриє мудрість голову сріблом","ми тихі та дозрілі","вежі темної гордині","холодну,мовчазну глибінь".
Тема:Стан природи восени-старіння людини.
Ідея:Треба насолоджуватися життям, поки є така можливість.

Як красиво попіл носить по салону.

Возять пацани колами, розпливаються райони.

Ні про що шкодувати немає буду; що залишив, небо приховає.

Знову свобода, я пірнаю з головою.

П'яний, п'яний, п'яний дощ пробирає дрож (по шкірі).

Ти ж в ці небеса більше не прийдеш (о боже).

Неусвідомлений туман палить, як вогонь (походу).

П'яний, гордий хлопчина проебал любов.

Вона приходить без сну.

Нікому не говорить, про що мріє.

Гроші, слова, абсолютної ролі не грають.

З голови хвиля, м'яко кайфом тіло обіймає.

Ой, дурень-дурень, ти нічого не розумієш.

Під величезним синім зливою, де залишилися ми з тобою.

Як же рано ваші діти відлітають за любов'ю.

Але занадто багато цьому житті, щоб знати польотів ціну подруга, я не той, з ким бути хотіла ти.

П'яний, п'яний, п'яний дощ ...

Объяснение: