Прочитайте тексти й виконайте завдання. Знайдіть у поданих текстах омоніми й визначте їхній тип, запишіть їх у зошити. І. Одразу ж за нашою вулицею стоять, як Дунай, молоді коноплі й соняшники, за ними темно виткнулася церковця, ще далі, біля самого неба, диркає деркач, а в небі виблискує Віз. Він зовсім був би подібний до звичайного земного воза, аби хтось начепив на нього колеса, хоча б змайстровані дідусем (За М. Стельмахом ІІ. Марiя Андрiївна почала диктувати. Усього першого диктанту я вже не пригадую, але пам’ятаю одну його фразу дуже добре. Диктувала росiйською мовою, бо шкiл з вивченням предметів українською мовою за царя в Українi не було. Ось проказала Марiя Андрiївна: «По полю ехала с господами коляска, запряжённая четвериком великолепных лошадей. За ко ляской бежала и лаяла собачка испанской породы». Учителька прочитала це саме й удруге... Ми зашелестiли зошитами, зашарудiли перами. На другий день Марiя Андрiївна принесла нашi перевiренi зошити. Вона почала говорити про те, що написали ми перший диктант не дуже, сказати, вдало, помилок багатенько, а коли згадала про ту коляску з господами та із собачкою «испанской породы», не витримала, зайшлася веселим смiхом, смiх перейшов у кашель, з очей полилися сльози, i вона вже впала в крiсло, витирала сльози, реготала й кашляла... — Ну що ви понаписували?! О Господи! I де ви таке чули? — Ми понаїжачувалися... — Вас шiстнадцять учнiв, i п’ятнадцять з вас понаписувало: «...За коляской бежала и лаялася собачка из панской породы»... Де ви чули, що є на свiтi собаки панської чи непанської породи та щоб вони лаялися? Порода «испанская», є така держава — Iспанiя, а собаки не лаються, а «лают», по-нашому — «гавкають». Зрозумiв? — запитала вона мене. — Та не дуже, Марiє Андрiївно! Я собi думав: пани їдуть, то й собака в них панської породи, батько часто говорять, що їх пан і бариня лають, я й думав, що коли пани лаються, то й собаки їхнi не кращi за них i теж лаються... (За Остапом Вишнею).