Захищати свою честь. Що ж означає «захищати честь»? І чому треба захищати щось, здава-лося б, ефемерне? Проте захист честі – це захист власних поглядів, прин-ципів, своєї життєвої позиції, свого світогляду, бо якщо ти втратив свою194план​

Відповідь:

15. Правильно розставлено розділові знаки у варіанті *

Відшуміла злива, і, коли з-за хмари виглянуло яскраве сонце, чарівний світ постав переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах, порослих чебрецем і материнкою.

Відшуміла злива, і коли з-за хмари виглянуло яскраве сонце, чарівний світ постав переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах, порослих чебрецем і материнкою.

Відшуміла злива - і коли з-за хмари виглянуло яскраве сонце, чарівний світ постав переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах, порослих чебрецем і материнкою.

Відшуміла злива: і коли з-за хмари виглянуло яскраве сонце, чарівний світ постав переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах, порослих чебрецем і материнкою.

16. Правильно виділено підмети у варіанті *

ХРАМ, ЩО прикрашає один з київських пагорбів, - Володимирський собор, ЯКИЙ значно молодший за Софію Київську.

ХРАМ, ЩО прикрашає один з київських пагорбів, - ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР, ЯКИЙ значно молодший за Софію Київську.

ХРАМ, що прикрашає ОДИН з київських пагорбів, - Володимирський собор, ЯКИЙ значно молодший за Софію Київську.

ХРАМ, що прикрашає один з київських пагорбів, - Володимирський собор, ЯКИЙ значно молодший за Софію Київську.

Пояснення:

15.Кому при збігу сполучників (чи  сполучника і сполучного слова)  ставимо тільки тоді, коли підрядну  частину, що починається другим  сполучником, можна опустити чи  переставити, не порушуючи будо­ ви всього речення: коли з-за хмари виглянуло яскраве сонце - можна опустити

Діти рано ставали дорослими. Поруч із дитячими розвагами впевнено крокувало справжнє життя, насичене працею і турботами. П'ятирічне дівча колесало меншого братика. Хлопчик був завзятим очередником, його могли віддати в науку до майстра. Трохи пізніше хлоп'я подалося на заробітки. Зароблені гроші, зрозуміло, йшли на користь сім’ї, Та ось, юнак голив бороду залишаючи вуса, як ознаку козацтва. Батько мав право зазначити: "Син - мій, та розум в нього свій". З цього віку хлопець вважався парубком. На парубоцькі громади накладалися обов’язки: до старим і немічним, впорядкуваня самотніх могил, прикрашання храму перед святами. Парубоцтво - певний рубіж у житті юнака. “Не той козак, що на коні, а той, що під конем” - говорили запорожці. Вони мали на увазі, що тільки в біді випробовуєцться характер молодого воїна. Юнак не міг стати січовиком, не подолавши човном Дніпровські пороги. Невмілого й вередливого відправляли додому.

Объяснение: