Провідміняти числівник п'ятсот шістдесят один​

Н. п'ятсот шістдесят один

Р. п'ятсот шістдесят першого

Д. п'ятсот шістдесят першому

З. п'ятсот шістдесят першого

О. п'ятсот шістдесят першим

М. на п'ятсот шістдесят першому

Окремо пишуться:

1. Усі частки, які творять форми слів або надають різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:

а) частки хай, нехай, за до яких творяться форми наказового нехай заспіває, хай не розбудить;

б) частка би(б), за до якої утворюється форма умовного дієслів: спочив би, прийшла б;

в) частка же(ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;

г) частки то, це, які у складі речення мають значення вка-зівності: Мова й історія — то ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно

. Частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до. .

3. Частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.

 

Через дефіс пишуться:

1. Частка бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремої о слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.

Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.

2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів.

2. Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- в складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.

Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.

 

Разом пишуться:

1. Частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся(-сь) у складі будь-якої частини мови: абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.

Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими.

2. Частки би(б), же(ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби.

Як і в кожної людини, у мене є розпорядок дня. Сам я його не складав, цей розпорядок виробився сам, оскільки ідеально розподіляє усі мої справи.

Прокидаюся я о 7.00. Мої уроки починаються о 8.30, і тому за півтори години я завжди встигаю неспішно зібратися та поснідади, а дорога займає лише 15 хвилин. О 10 годині я снідаю у школі, а о 12.30 - повертаюся додому. Там я обідаю, потім гуляю на свіжому повітрі. Зазвичай це займає у мене 2 години, отже, за уроки я сідаю о 14.30. На них я витрачаю 2-3 години, а о 6 я іду на тренування, які тривають півтори години. Після повернення додому я затрачаю деякий час на до по господарству, потім - улюблена справа, і, нарешті готуюся до сну. Таким чином, спати я лягаю о 10.

  Іноді мій розпорядок дня змінюється залежно від зміни моїх інтересів, але основна частина залишаєтся сталою.