У природі людина повинна бачити ніби відображення себе самої, пррода - це близьке створіння, з яким можна бути цілком відвертим, ділитися своїми почуттями, думками, сподіваннями. Між людиною і навколишнім світом споконвіків існував духовний зв"язок, духовна і матеріальна єдність. Людина завжди вважала себе дитиною природи.
Це спонукає її любити, цінити, поважати природу. Але чи завжди ми вгамовуємо свої споживацькі інстинкти, приборкуємо нестримне бажання здобути з довкілля все найкраще і в якнайбільшій кількості? Таке хижацьке ставлення до найоголовнішого в нашому житті зрештою призводить людину до самознищення.
Природа - годувальниця. Вона, як мати, з якою ми з"єднані пуповиною, дає нам все, що потрібно для життя. І не лише матеріальні блага постачає нам природа, а й виховує нашу свідомість, вона є джерелом національного характеру й менталітету людей з різних куточків земної кулі. Що інше, як не природа, стало основою для розвитку наукових знань, що ними оволоділо людство? З чого, якщо не з природи, людина черпає наснагу до творчості, хист до мистецтва? Ця єдність дає нам і відчуття духовності, спонукає до роздумів про вічність життя на Землі, про одвічну мудрість та могутність природи.
misstimarina2016
25.01.2023
-Доча, сегодня на улице тепло?- спросила мама. -Нет.Одень куртку потеплее, походу будет дождь, и возьми зонтик.-сказала дочка. Всё я пошла на работу, пока!-сказала мама. -Пока мам, удачи!-сказала дочка.
-Привет Оля, поехали сегодня в Т. Ц.- сказала Наташа. -Привет, да, поехали!-сказала Оля. -Тогда жду тебя на улице через 15 мин.-сказала Наташа. -Хорошо! До встречи!-сказала Оля
-Привет Карина, пойдём сегодня гулять?-сказала Алина. -Привет,прости, сегодня я не смогу. Я учу написание слов по английскому языку-сказала Карина. -Хорошо, извини что отвлекла, тогда я не буду мешать.Пока.-Сказала Алина. -Пока, увидимся завтра в школе!-Сказала Карина.
elenalusia
25.01.2023
Місто Київ. Кожне місто по своєму особливе. Наприклад, Лондон знаменитий своїми великими музеями, театрами, своїм старовинним готичним стилем. Рим славиться своєю багатою архітектурою. Китай популизується на виробленні техніки, електронних приладів, смарт-іграшок. А що ж Київ? Чим же він такий особливий? Безперечно, не можна назвати його красивим, та й кому подобаються сірі дороги по яких мчать брудні машини, оглядаючи перехожих( якщо це навесні). Найгарніший наш Київ взимку, коли твоїм очам простягаються білі, майже гладенькі, припорошені снігом вулички, та, особливо влітку, коли так добре сісти біля гомінливої річки на гарячий пісок, а навколо тебе - зелені луки, пагорби, не об'ємні простори, рівнини... Київ можна любити хоча б за ті старовинні маленькі містечка, які нагадують нам прадавні часи, шматочок якої зберігся і до наших днів. Не можна назвати Київ і відстаючим містом. Він продовжує і далі розвиватися, хоча б у вирощуванні сільськогосподарських культур адже багатий на чорноземи. Зокрема, Київ знаменитий своєю найпопулярнішою вулицею - Хрещатик. Там проводиться багато святкових вистав, на кожному кроці невеличкі міні-кафешки привертають до себе увагу зголоднілих городян, магазини ваблять своєю різноманітністю і незвичайною. Вулиці великі, там може поміститися, ба навіть і не три перехожих! Станції метро - нові, охайні, чистенькі, доглядунуті, саме метро вражає своєю надзвичайною швидкістю і сучасністю! Моє побажання - щоб усі вулиці, стали такими, як наш Хрещатик! Я сподіваюсь, що Київ надалі продовжуватиме міцнішати і зростати на користь свого українського народу.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір на тему "гармонія людини і природи як велика цінність"
У природі людина повинна бачити ніби відображення себе самої, пррода - це близьке створіння, з яким можна бути цілком відвертим, ділитися своїми почуттями, думками, сподіваннями. Між людиною і навколишнім світом споконвіків існував духовний зв"язок, духовна і матеріальна єдність. Людина завжди вважала себе дитиною природи.
Це спонукає її любити, цінити, поважати природу. Але чи завжди ми вгамовуємо свої споживацькі інстинкти, приборкуємо нестримне бажання здобути з довкілля все найкраще і в якнайбільшій кількості? Таке хижацьке ставлення до найоголовнішого в нашому житті зрештою призводить людину до самознищення.
Природа - годувальниця. Вона, як мати, з якою ми з"єднані пуповиною, дає нам все, що потрібно для життя. І не лише матеріальні блага постачає нам природа, а й виховує нашу свідомість, вона є джерелом національного характеру й менталітету людей з різних куточків земної кулі. Що інше, як не природа, стало основою для розвитку наукових знань, що ними оволоділо людство? З чого, якщо не з природи, людина черпає наснагу до творчості, хист до мистецтва? Ця єдність дає нам і відчуття духовності, спонукає до роздумів про вічність життя на Землі, про одвічну мудрість та могутність природи.