Шануй батька й неньку - буде скрізь добренько

на мій погляд, батько й ненька – це найголовніші люди у нашому житті. вони дали нам життя. вони нам стати тією людиною, якою ми є. я вважаю, що той, хто не шанує своїх батька і неньку, не шанує інших, не буде гарною та вихованою людиною. наші батьки – це те, що повинно бути у нашому серці завжди, де б ми не були. я хочу сказати, що ми повинні їх поважати й шанувати тільки за те, що вони зробили для нас. адже батьки не можуть бути поганими та не піклуватися про майбутнє своєї дитини. батьки нам створювати свою думку, мріяти про майбутнє і робити мрії здійсненними. батьки – наче порт для корабля. вони зможуть порадити, , врятувати, а потім відправити до нових випробувань, до нових мрій, до нових успіхів, до майбутнього…

у творчостi багатьох українських поетiв значне мiсце посiдає тема

оспiвування природи рiдного краю. в поезiї п.  тичини, в.   сосюри, м.

  рильського природа - як музика. тонка, нiжна, неповторна! вiчно мiнлива

i прекрасна. вона завжди гармонує або контрастує з настроями, почуттями

людини. не випадково, як увертюрою опери, багато письменникiв свої

поезiї розпочинають барвистими описами картин рiдної природи.

 

найвизначнiшим поетом в змалюваннi рiдної природи вважається український

поет м.  рильський. у лiричних поезiях вiн тонко вiдчуває красу рiдної

природи, художнiм словом умiє намалювати яскраву пейзажну картину. так,

наприклад, у вiршi "серпень з вереснем стискають" митець створив

персонiфiкованi образи лiта й осенi, показав їх уявну зустрiч. рядки

вiрша "що одна правиця - сонце, друга - мiсяць-молодик" - створюють

картину вечора, коли сонце зайшло i його променi схрещуються з

мiсяцем-молодиком. одночасно це художня паралель до серпня i вересня,

якi один одному руки.

 

Зараз школу можна назвати моєю другою домівкою. вона займає значне місце у моєму житті. саме школа здебільшого визначає мій розклад дня, те, чим я займаюся. саме у школі я зустрічаю друзів-однокласників, зі шкільних уроків взнаю багато нового та цікавого. до головного входу веде парадний ґанок з багатьма сходинками. з цього ґанку кожного року восени та навесні нас вітають з першим та останнім дзвоником директор, завучі, вчителі та різні гості. з такої нагоди   ґанок прикрашають квітами та повітряними кульками.