Синтаксичний розбір речення" Була відлига, з горба, збігали мов весною струмочки талої води, горобці весело цвірінькали.​

Тюльпани – це мої улюблені квіти. Ранньої весни крізь землю пробиваються їхні гострі листочки, а коли теплішає, тюльпани випускають бутони. Спочатку вони зелені, і зовсім не зрозуміло, якого кольору квітка розпуститься згодом. Потім поступово тюльпан набирає колір, і одного дня розкриває своє чудове обличчя назустріч сонцю. Знизу всередині голівки пелюстки жовтого чи білого  кольору, а також тичинки й маточка – виразні, яскраві. Пелюстки в тюльпана бувають різними, красивої форми, інколи гострі, інколи схожі на сердечка. Є дуже багато сортів тюльпанів, навіть чорні з порваними оксамитовими пелюстками.

Ну що б, здавалося, життя... Просто радiй кожному дню, наче останньому, не встрягай у суперечки, та дбай про себе и ридних. Та видоме прислив"я каже, що навить у знайомому поли людину можуть чекати колюча осиння стерня або притрушений снигом узимку ривчак...Що вже казати про поле довжиною у життя.
Очевидно, що просто за течиэю по морю з назвою Життя - замало. Задовольнивши первинни потреби, бильшисть людей сидить у нiрках, у насижених мисцях, у квартирах, на улюблений роботи. Але у кожного маэ бути деяка корисна для людства вцилому, але недосяжна за його життя мета, який вин присвятить якщо не всю енергию та весь час, то принаймни буде боротися за нейи до скону.
И не так важливо, буде це пошук панацейи вид усих хвороб чи встановлення миру у всьому свити, розробка машини, яка даэ видповидь на будь-яке питання чи пошук позаземних цивилизаций - така мета просто маэ бути. У такому непростому житти ми маэмо прагнути ладу, и цього не зробить нихто, якщо цього не почне робити одна, здавалось би, никому не помитна, людина.