Усі словосполучення є дієслівними (за вираження головного слова) у радку A підійшли бижче , зірвана мною , уважно стежати Б поділити надвоє , зафіксовані дані, привезений вантаж В починає сутеніти, причинені двері, кажуть про людину Г багряне листя, пожовклі дерева, читаючи в голос

За горами,за морями,за тридевять разу я гуляв на невеликій полянці.все було добре,поки   сонце не зайшло і раптово налетіли чорні хмари.я здивувався і запитам у них: -чого ви сюди   прийшли? навіщо загородили тепле сонечко? хмари промовчали.і через декілька секунд почався дощ.пробув він недовго всього 5 хвилин.зібралися всі вкучку і полетіли геть.я у то й час стояв під великим грибочком,тільки вийшов з нього побачив,що знову світить яскраве сонечко і якось засмутився.поглянув у різні боки і побачив ті дощові хмари.недовго думав і побіг за ними.дощ ніби тікав від ін біг   і із ньго падали тендітні,прохолодні краплинки..далі сам придумуй кінцівку

Носити мундир неважко, а от бути військовим за покликанням — справа не з легких. Така людина повинна бути доброю та чесною, справедливою та сильною духом. Життя військового сповнене стресів та емоційних потрясінь. Адже ситуації, в яких вони опиняються, бувають різними, і їм, як і всім людям у світі, нелегко бачити горе та страждання інших. А уявіть собі, що відбувається в душі того, хто бачив смерть? Чия б вона не була: товариша, колеги або звичайної людини. Тут навіть незламному стане тяжко, а військовий, окрім того, буде відчувати провину за те, що не запобіг втратам.

Бути військовим — означає терпіти різні негаразди. Хтось залишає вдома батьків, хтось кохану, хтось дружину з дітьми. Вони не можуть відмовитися або оскаржити наказ командира. Для них служити своїй країні — найвищий обов’язок.

Справжній військовий повинен бути патріотом своєї країни. У деяких ситуаціях це може бути нелегко, адже часом постає питання вибору: виконати обов’язок перед Батьківщиною або відсторонитися і рятувати себе та родину. На мою думку, якщо людина обрала таку професію, то для неї обов’язок перед державою має бути на першому місці. Ось чому можна вважати, що військовослужбовець — це покликання, бо чесноти для цієї роботи потрібно мати в крові.

І врешті-решт військовослужбовець — це людина, що має честь. Не лише гідність, а саме честь. Це те, що змушує його виконувати обов’язки, взірцево поводитись і гордо нести звання захисника своєї країни.

Професія військового — одна з найпочесніших у світі. Ці люди стоять на варті миру та спокою. Разом із витривалістю та незламністю вони несуть у своєму серці добро, патріотизм та чесність, що змушує усіх людей із повагою ставитися до них. Тому кожному з нас потрібно рівнятися на них