Написати складний план до тексту: У ПОВОЕННОМУ КИЄВІКияни знають, що від Сінного базару, а також через подвір'я парного бокуЖитомирської вулиці можна потрапити на край урвища з якого біжать униз стежкина Поділ. Золотої осені тут дуже гарно, тихо, ніхто б зроду не сказав, що близьковелике місто. Під горою поп'ялися садки, мирно в долині розташувалися подвір'янащадків славних колись кожум'як, гончарів, дігтярів та інших ремісників, колисьдавно відсунутих до Дніпра в ці при більш багатии цехами. Між Гончарівкою йДігтярами Бип'явся високий обривчастий згірок із загубленою назвою.Коти сісти на цім белебні, очей не одiркеш од церкви Андрія, збудованоїРастреллі, так вона вило підноситься над Дніпром. Над нею чать швидко роѕиетаніхмари і важко позбутися уяви, що будова не рухається й не птиве кудись удалеч заДніпро.Дорка рушната сюди просто з вокзалу, ще не знайшовши притулку, непитаючи адреси лікувальних закладів. Потім їй скортіло пройти через Хрещатик, який востаннє бачита за німців і чимало пролита через нього сліз. Він був жахливийЙ, А тоді й пустельний, поруйновані, будинки лежали по обидва боки купами цегли, ітеквітер з Дніпра перебігає потворними нагромадженнями повалених стін.Сьогодні Хрещатик видався іншим. Тепер без будинків Бидно стало, що це —величезний яр між двома горахи Хрещатий Яр Київської Русі, яка з горн од Софіїпоглядала на це заросле хашами й дрісучим лісоы урвище, aiп хисливци били тутколись звіра.відДорка знала з газет про відбудову Хрещатика, але такого не сподівалася. Начевсе місто від старого до малого було тут розкопувало руїни, розбирало цеглу, тяглорейки.конДорка не зоглядiлася, як стала до якоїсь групи дівчат і давай копати, носитиспівати, забувши про всіх своїх лікарів.Тим часом стало заходити сонце. Воно трохи присліпило Дорку, зігріло йневі. пригорнуло. Дівчина відчула, яка вона столена, як хочеться спати. Де ж такицілісінький день на ногах. Нехай уже завтра піде до тих лікарях.На вулицях нагрітих за день, було не холодно. Хрещатик уже тікасфальтованою рікою. Коли Дорка переходила його, почула пісеньку цвіркуна.«Цвіркунець, цвіркунець, на тобі буханець!» сказала дівчина, зупиняючись. Ацвіркун ще голосніше подав голос. І це було чудо – серед великого міста чути хатнійзатишок. Отже, Дорка стала певна, по цвіркун віщує Києву мир і добробут. А толуй місяць видався їй лагідним, і руін не такі вже страшні, і люди, що вряди-годипробігали пOES неї, були хоч і віддалені, а рідні. (За Ю. Яновським.) (396 сл.)​

Объяснение:

сорри я незнаю украинский язык

У перших рядках свого поетичного твору поет змалював чудову картину природи.

Надыйшли у продаж вироби акціонерного товариства Сіверянка.

Я вважаю, що це питання можна розглядати наступного разу.

Мова йшла про нові технології виробництва.

У боротьбі за збільшення ефективності сільськогосподарського виробництва вирішальну роль відіграє орендний підряд.

Збори акціонерів оголосили відкритими.

Ми виконали поставлені перед нами завдання.

Акт було складено у трьох примірниках .

На перший курс вищих учбових закладів приймають громадян України, які мають повну середню освіту.

У світі є багато напрочуд прекрасних споруд. Сім найкращих з них називають чудесами світу. Це справді дивовижні витвори мистецтва, що здаються нерукотворними: єгипетські піраміди, Олександрійський маяк, сади Семіраміди...

Але краса має багато облич, вона втілюється в різних формах, і багато з таких втілень знаходяться в Україні. Серед них теж можна виділити сім чудес.

Одним з цих чудес називають Софійський собор у Києві. Це правді дивна споруда. Вона не схожа на інші православні храми, яких так багато в Україні.

Собор має 13 бань, вони розташовані зовсім не так, як це звичайно робиться, але це не псує його, а навпа­ки, надає дивовижної оригінальності. Саме тому той, хто бачив Ки­ївську Софію хоч раз, ніколи не сплутає її з жодним іншим собором. А сяйво її хрестів над зеленими банями! А дивна кладка стін, що збереглася протягом століть! Дивишся на собор і не віриш, що він стоїть на цій землі, на цьому місці вже тисячу років, — такою молодістю, красою і водночас давністю віє від цих стін. Про внутрі­шнє ж оздоблення Софії, про її фрески написано і сказано вже дуже-дуже багато, і всі спеціалісти погоджуються в одному: це унікальний витвір мистецтва.

Ще одним дивом багато хто по праву називає Андріївську церк­ву у тому ж таки Києві. І недарма. Ця споруда дивує своєю пишністю, багатством внутрішньої і зовнішньої оздоби і водночас легкіс­тю, якоюсь піднесеністю. Вона стоїть на досить крутому пагорбі, до того ж на високому постаменті, і тому коли дивишся на церкву знизу, з-під пагорба, складається враження, що вона велично пливе в повітрі. ,

На звання чуда України заслуговує і Києво-Печерська лавра. Вже самі міцні високі стіни XII ст., якими обнесена її територія, створюють якийсь незвичайний, піднесений настрій. Якщо ж за­йдеш всередину, побачиш справжні дива. Це і дзвіниця з трьома­стами крутими сходинками, давніми дзвонами і оглядовим майдан­чиком, з якого видно чи не пів-Києва. Це і Успенський собор, що дивує своєю красою. Це і Надворотна церква XII ст., напрочуд гарно збережена, з давніми фресками. А ще ж є печери, які іноді називають цілющими, численні музеї, де можна побачити дивовижні мініатюри, старовинні ікони, прекрасні коштовності! Справжнє диво!

Вражають красою і величчю також Золоті ворота в Києві. Цей залишок сивої давнини в самому центрі сучасного міста викликає якесь дивне відчуття. Задумуєшся, а хто ж жив за цими воротами, яким було життя цих давніх людей, що взагалі було раніше на цьому місці, що бачила ця земля. Мабуть, великі умільці її населя­ли, якщо й досі стоїть творіння їх рук і радує людей гармонійністю.

Та не лише Київ багатий на чудеса. Є вони і в інших містах нашої країни. Дехто, наприклад, називає Одеські Потьомкінські сходи восьмим дивом світу. І недаремно їх так шанують. Широкі сходи ведуть з пагорба до моря. Коли стоїш на верхній сходинці, бачиш широкий обрій, безкрає синє море, кораблі... Спускаєшся, і потроху голоснішим стає загадковий голос моря. Підніматися ж угору цими сходами наважуються не всі, адже в них більше трьохсот сходинок. Але наважитись на такий підйом варто: ідеш і ніби піднімаєшся на давній зіккурат чи навіть просто на небо.

А як прославився своїми красотами Львів! Не тільки собор св. Юра, ай численні інші собори та церкви там — справжні дива. Навіть звичайні вулиці цього старовинного міста, як і вулиці Києва, Одеси, Ужгорода, — це витвори мистецтва.

Так, багата красотами Україна, і якісь сім найкращих з них виділити дуже важко.